UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Структура теоретичних знань
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4172
Скачало361
Опис
Безкоштовна робота з біології. Скачати і отримати високі бали!
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура теоретичних знань

 

 

 

Абстрактні об'єкти теорії і їхня системна організація

 

 

 

Основним емпіричним матеріалом, на який опирається методологія при

аналізі структури теоретичного знання, є тексти історично сформованих

наукових теорій, причому методологія орієнтується в першу чергу на

високорозвинені в теоретичному відношенні наукові дисципліни, оскільки в

них легше простежити особливості будови теорії, чим у науках, що тільки

вступають у смугу теоретичної обробки фактів. Це обумовлено тим, що в

системі, що розвивається (у нашому випадку теорії) принципи

функціонування краще простежуються на вищих щаблях її розвитку, чим на

стадії ембріонального стану. Тому в методологічних дослідженнях будова

розвинених наук приймається за свого роду еталон, з позицій якого

розглядаються всі інші системи теоретичного знання.

 

У логіко-методологічних дослідженнях як такий еталон найчастіше

використовувалася математика. Вона й донині поставляє важливий матеріал

для теоретико-пізнавального й методологічного аналізу. Однак в одному

відношенні цей матеріал все-таки створює для методолога певні

незручності. У чистій математиці не можна виявити яскраво виражену

верству емпіричного знання, у зв'язку із чим важко встановити й

специфіку будови й функціонування наукової теорії, пов'язану з її

відношенням до емпіричного базису. Щоб досліджувати цю сторону

теоретичних знань, гносеологія й методологія звертаються до емпіричних

наук. У цьому зв'язку на перший план висувається фізика як галузь

природознавства, що має всі ознаки високорозвиненої в теоретичному

відношенні науки й разом з тим яка володіє чітко вираженим емпіричним

базисом.

 

Історично сформовані знання фізики, узяті як вихідний матеріал для

методологічного дослідження, дозволяють виявити характерні риси будови й

функціонування теорій в емпіричних науках.

 

Подання й моделі динаміки науки, вироблені на цьому історичному

матеріалі, можуть зажадати коректування при перенесенні на інші науки.

Але розвиток пізнання саме так і відбувається: подання, вироблені й

апробовані на одному матеріалі, потім переносяться на іншу область і

видозмінюються, якщо буде виявлена їхній невідповідність новому

матеріалу.

 

Часто можна зустріти затвердження, що подання про розвиток знанням при

аналізі природничих наук, не можна переносити на область соціального

пізнання.

 

Підставою для таких заборон служить проведене ще в XIX столітті

розрізнення наук про природу й наук про дух. Але при цьому необхідно

усвідомлювати тім, що пізнання в соціально-гуманітарних науках і науках

про природу має загальні риси саме тому, що це наукове пізнання. Їхнє

розходження корениться в специфіці предметної області. У

соціально-гуманітарних науках предмет містить у собі людину, її

свідомість і часто виступає як текст, що має людський зміст. Фіксація

такого предмета і його вивчення вимагають особливих методів і

пізнавальних процедур. Однак при всій складності предмета

соціально-гуманітарних наук установка на об'єктивне його вивчення й

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ