Гігієнічні норми праці

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет

розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут

Кафедра фізичної реабілітації

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Гігієна

На тему:

Гігієнічні норми праці

студента 2-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Продан Василя Олександровича

Викладач: Ярош А.М.

Горлівка 2009

Гігієнічні норми праці

Гігієна праці – розділ профілактичної медицини, що вивчає вплив на
організм людини трудового процесу і чинників виробничого середовища з
цілю профілактики професійних захворювань і збереження здоров’я
працюючих.

Вивчає і оцінює:

· хімічні, фізичні і біологічні виробничі шкідливості

· особливості виробничих процесів і устаткування

· характер і організацію праці

· організацію робочого місця

· санітарно-технічне устаткування і засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)

· побутове забезпечення працюючих на виробництві

· психологічний клімат в трудовому колективі.

Розробляє:

· гігієнічні нормативи умов праці

· санітарні правила пристрою і змісту промислових підприємств

· рекомендації по раціональній організації трудових процесів і робочих
місць

Небезпечні чинники виробництва – здатні викликати гостре порушення
здоров’я, або загибель організму.

Шкідливі чинники виробництва – що роблять негативний вплив на
працездатність, професійні захворювання і інші несприятливі наслідки.

Виробничі шкідливості:

· хімічні – токсичні речовини, що знаходяться в різному агрегатному
стані, здатні викликати які-небудь види загальної, місцевої або
віддаленої несприятливої дії

· фізичні – шум, вібрація і інші види коливальних дій, іонізуючі і
неіонізуючі випромінювання, мікроклімат виробничих приміщень

· виробничий пил

· біологічні – патогенні мікроорганізми, мікробні препарати

Несприятливі чинники:

· фізичні перевантаження – підйом і перенесення вантажів, незручне
положення тіла, тривалий тиск на поверхню тіла

· фізіологічно недостатня рухова активність (гіпокінезія)

· нервово-психічні перевантаження – розумове перенапруження, емоційні
перевантаження, перенапруження аналізаторів

Специфічні прояви професійних шкодливостей

· професійне отруєння – гостра або хронічна інтоксикація, викликана
шкідливим хімічним чинником в умовах виробництва

· професійне захворювання – викликане дією шкідливого чинника в умовах
виробництва і підтверджене в установленому порядку.

Основні фізіологічні принципи виробничого процесу:

· поступове входження в роботу – забезпечується послідовне включення
механізмів, що забезпечують працездатність

· дотримання ритму роботи – сприяє виробленню навиків, уповільнює
розвиток стомлення

· послідовність і систематичність виробничого процесу – сприяє
збереженню динамічного стереотипу

· зміна праці і відпочинку.

Фази працездатності протягом робочого дня:

· входження в роботу (наростаючої працездатності) – підвищується
лабільність фізіологічних систем, швидшає і збільшується об’єм
фізіологічних процесів (від скількох хвилин до 1,5 години)

· стійкої працездатності – стабільність і зниження напруженості
фізіологічних функцій (2-2,5 години)

· зниження працездатності – зниження функціональних можливостей основних
органів і систем (серцево-судинна, нервова)

Тяжкість праці – інтегральне поняття, що відображає ступінь
функціональної напруги організму при трудовому процесі: легкий,
середньої тяжкості, важкий, дуже важкий.

Напруженість праці – поняття, емоційна і інформаційна напруга організму,
що відображає, при трудовому процесі: мало напружений, помірно
напружений, напружений, дуже напружений.

Ергономічне зонування робочого місця:

1. оптимальна зона – розміщуються органи управління, що часто
використовуються, виконуються операції, що вимагають точних і швидких
рухів

2. швидкої досяжності – розміщуються органи управління, використовування
яких необхідне в ході ряду виробничих ситуацій

3. загальної досяжності – розміщуються органи управління, що рідко
використовуються, при цьому потрібна велика амплітуда рухів. Іноді не
організовується.

Раціональний виробничий режим – співвідношення періодів роботи і
відпочинку, при якому висока продуктивність праці поєднується з високою
і стійкою працездатністю без ознак перевтоми протягом тривалого періоду.

Психологія праці

– розділ гігієни праці, вивчаючий особливості психофізичної діяльності
людини в процесі трудової діяльності.

Задачі:

· організація трудового процесу – раціоналізація, боротьба із
стомленням, монотонністю

· професійний відбір

· контроль за відповідністю технічних засобів, що використовуються
працюючою людиною, його психологічним особливостям

Методи психології праці:

· експеримент

· спостереження за ходом виробничого процесу

· моделювання виробничої діяльності в лабораторних умовах

· психофізіологічне тестування.

Розділи психології праці:

· ергономіка – вивчає відповідність робочих місць анатомо-фізіологічним
і психологічним особливостям працюючого

· технічна естетика – охоплює питання художнього конструювання з метою з
метою оптимізації дії виробничої обстановки на аналізатори працюючого

· інженерна психологія – вивчає вплив конструкції пультів управління на
виробничу діяльність операторів

· наукова організація праці – комплекс організаційних заходів,
направлених на оптимізацію умов праці.

Мікроклімат виробничих приміщень

Оптимальні мікрокліматичні умови – при систематичній дії не викликають
напруги механізмів терморегуляції.

Допустимі мікрокліматичні умови – при систематичній дії не викликають
погіршення стану здоров’я.

Оптимальна відносна вогкість повітря – 40-60%, допустима – 75%.

Коливання оптимальної температури по вертикалі і горизонталі – не більше
20оС, допустимої температури – не більше 30оС.

Профілактика переохолодження – спецодяг, теплоізоляція, опалювання,
теплопроводящие екрани – порожнисті конструкції, в яких циркулює вода
або повітряна суміш, устаткування приміщень для обігріву (при роботі в
холодильниках)

Профілактика перегрівів – екрани:

· відбивні – покриття зовнішніх поверхонь кабін

· поглинювальні – з скла, води.

Електромагнітні поля радіочастот

використовуються в радіозв’язку, радіолокації, радіонавігації,
фізіотерапії; основна дія на біологічні тканини – теплова

Захисні заходи:

· запобігання попадання працюючих в зону високої напруженості ЕМП

· створення санітарно-захисних зон

· герметизація випромінюючих елементів, розташованих поблизу робочих
місць

· використовування екранів, що відображають і поглинаючих

· спецодяг з металізованої тканини, захисні окуляри

Електромагнітні поля струмів промислових частот

Джерела – промислові електроустановки. Викликають невротичні розлади –
головний біль, частіше в скроневій або потиличній області,
пригноблюваний настрій, апатію, дистонію.

Захист:

· козирки, навіси, перегородки, екрани

· спецодяг – каска, гумові чоботи; у разі високої напруженості
електричного поля спецодяг заземляють

Лазерне випромінювання

– когерентне випромінювання оптичного діапазону

I. клас – безпечні лазери

II. малонебезпечні – пряма або дзеркально відображена дія небезпечно для
очей

III. середньонебезпечні – те ж + дифузно відображена дія на відстані 10
см

IV. високонебезпечні – небезпечні для шкіри дифузно відображена дія на
відстані 10 см

Використовування: геодезія, голографія, спектроскопія,
матеріалознавство, хірургія, терапія.

Шкідлива дія: очі – кон’юнктивіт, катаракта, шкіра – опіки (4 ступені
тяжкості).

Гігієнічні заходи:

· 2 – 3 класи – огорожі (вогнестійкі, нетоксичні), спецодяг, окуляри

· 4 класи – поміщаються в ізольованих приміщеннях і управляються
дистанційно (з пульта); приміщення обладнуються вентиляцією

Виробничий шум викликає поволі прогресуюче зниження слуху – кохлеарний
неврит, при цьому в першу чергу міняється чутливість до високих частот
(час появи коливається від декількох місяців до десятиріч). Неспецифічна
дія – дистонія.

Класифікація за часовими характеристиками:

· постійні шуми – рівень яких протягом робочої зміни міняється не більш,
ніж на 5дБ

· що коливаються – рівень яких безперервно змінюється в часі

· переривисті – рівень яких ступіньчато змінюється на 5 дБ і більше

· імпульсні – що складаються з одного або декількох звукових сигналів,
кожний тривалістю менше 1 с

Еквівалентний рівень шуму – значення рівня шуму при перерахунку на
рівномірний шум протягом робочої зміни.

Профілактичні заходи:

· ослаблення шуму в його джерелі (вдосконалення конструкції, схеми
установки, зміна режиму роботи, використовування матеріалів із зниженими
акустичними властивостями, устаткування звукоізолюючих пристроїв)

· ослаблення на шляхах передачі (звукоізолюючі кожухи, камери для
устаткування, кабіни для операторів, акустичні екрани, обробка
приміщень; для аеродинамічного шуму – глушники)

· безпосередній захист працюючого (антифони, вкладиші).

Вібрація

– механічні коливання твердого тіла, що має пружні властивості

Місцева – що передається на руки працюючого, загальна – що передається
через опорні поверхні тіла людини в положенні сидячи або стоячи.

· низькочастотна – до 30 Гц

· середньочастотна – 30 – 65 Гц

· високочастотна – більше 65 Гц

Джерела:

· місцева – інструменти ударної дії, машини ударно-обертальної дії,
механізми обертальної дії, органи ручного управління

· загальна – транспорт, віброплатформи, перекриття технологічних
приміщень

Вібраційна хвороба (формується через 3-8 років)

· від локальної вібрації – порушення периферичного кровообігу, зміна
тонусу капілярів, порушення загальної гемодинаміки (побілінння пальців
під холодною водою і на морозі), болі у верхніх кінцівках (сильніше – у
спокої, ночами), розлад чутливості (вібраційної, больової,
температурної), зміни в суглобах верхніх кінцівок

· від загальної вібрації – головний біль, запаморочення, підвищена
пітливість, опущення внутрішніх органів, порушення секреції шлунку,
зміни в хребті; у жінок – розлад менструального циклу.

Профілактичні заходи:

· технічні (зменшення інтенсивності вібрації безпосередньо в джерелі –
конструктивні удосконалення; засобів зовнішнього віброзахисту – з
пружньодеформуючих матеріалів, які розташовуються між джерелом вібрації
і працюючим)

· режимні – при перевищенні норми рівня вібрації на 3 дБ і менше
сумарний час роботи протягом зміни повинен бути не більше 3 годин, кожне
подальше збільшення на 3 дБ скорочує сумарний час роботи в 2 рази (на 12
дБ – до 20 хвилин)

Ультразвук

– механічні коливання пружного середовища з частотою, що перевищує
верхній поріг чутності. На відміну від звичайного звуку практично не
розповсюджується в повітрі.

Використовування:

· в промисловості – обробка поверхонь, очищення середовищ, дефектоскопія

· сільське господарство – обробка насіння, боротьба з комахами

· медицина – візуалізація, фізіотерапія

Дія: переважно локальна – зміни в судинах, м’язах і суглобах в області
контакту, а також – дистонія, головний біль, запаморочення.

Профілактичні заходи:

· технічні (максимальне віддалення діапазону, що використовується, від
порогу чутності, використовування поглинаючих покриттів)

· режимні (автоматичне виключення генераторів залежно від технологічних
етапів, перерви – через кожні 1,5 годину на 15 хвилин)

· ЗІЗ (протишуми, гумові рукавички з бавовняною прокладкою)

Інфразвук

– акустичні коливання з частотою нижче 20 Гц.

Механізм виникнення у виробничих умовах – той же, що і у шуму:
турбулентності, резонанс, пульсація, поворотно-поступальний рух.
Звичайно супроводиться чутним шумом. Генерується агрегатами з великою
поверхнею. Джерела – транспорт (автомобілі, кораблі), плавильні цехи,
компресорні станції, вентилятори.

Розповсюджується на велику відстань, здатний викликати вібрацію крупних
об’єктів за допомогою резонансу. Звукоізоляція, звукопоглинання і
видалення від джерела малоефективні.

Дія: дистонія, запаморочення, головні болі, зниження слуху, відчуття
страху.

Профілактичні заходи: перевага малогабаритним машинам великої
жорсткості, збільшення числа оборотів, робочих ходів.

Виробничий пил

– зважені в повітрі поволі осідаючі тверді частинки

За походженням – неорганічний, органічний, змішаний.

За способом створення – аерозоль дезинтеграції і конденсації (згонка
твердих речовин – плавлення, електрозварювання)

Дисперсність пилу:

· видима – більше 10 мкм

· мікроскопічна – 0,25 – 10 мкм

· ультрамікроскопічна – менше 0,25 мкм.

Пил має електричний заряд, може переносити мікроорганізми, кліщів.

Може бути радіоактивним. Викликає пневмоконіоз, хронічний пиловий
бронхіт, професійну бронхіальну астму.

Пневмоконіоз:

· силікоз – пневмоконіоз від вдихання кварцового пилу

· силікатоз – від вдихання силікатів

· металоконіози – від вдихання пилу металів

· легеня фермера – від вдихання органічного пилу

· пневмоконіози від вдихання змішаного пилу (у зварювальників).

Хронічний пиловий бронхіт – захворювання від тривалого вдихання
крупнодисперсного пилу.

Виробничі інтоксикації

Свинець: застосовується для виготовлення апаратури, фарб, акумуляторів,
отримання сплавів, в поліграфії. Поступає через ШКТ і шкіру. Діє на кров
і нервову систему. Гігієнічні заходи – особиста гігієна, вентиляція,
ЗІЗ.

Ртуть: приладобудування, радіоелектроніка, здобуття металів,
отрутохімікати. Поступає через легені. Діє на кров, нирки, печінку,
нервову систему. Гігієнічні заходи – герметизація процесів, спецодяг. У
разі розливу – аварійні заходи, працюючі виводяться із зони.

Марганець: виробництві електродів, електричних батарей, добавка до сталі
і чавуну. В організм поступає через легені. Нагромаджується в організмі,
вибірково вражає нервову систему (марганцевий паркінсонізм). Заходи –
механізація процесів, респіратори, вентиляція при зварці.

Дратівливі гази (хлор, окисел сірки, сірководень, аміак). Володіють
різким запахом, дратують слизисті (очі, верхні дихальні шляхи).
Обеззараження, виробництво добрив, хімічна промисловість. Заходи –
герметизація процесів, штучна вентиляція; при ліквідації аварій
використовуються противогази і киснево-ізолюючі прилади.

Органічні розчинники: ацетон, бензин, бензол, сірковуглець. Надають
наркотичну дію на ЦНС, дратують слизисті оболонки; при тривалому
попаданні викликають шкірні захворювання, вражають систему крові,
печінку. Заходи – спецодяг, ЗІЗ, використовування кремів на жировій
основі після роботи.

Анілін – виробництво фарб, пластмас, гуми, ліків. Пари поступають через
легені, рідкий анілін всмоктується через непошкоджену шкіру. Викликає
зміни в крові, швидко нагромаджується в печінці і нирках. Профілактика –
ЗІЗ, герметизація, вентиляція, очищення вентиляційних викидів.

Нітротолуол: вибухові роботи. Поступає через ШКТ, шкіру, легені.
Одномоментне отруєння – порушення функції шлунково-кишкового тракту,
тривала дія – ураження печінки. Заходи – ЗІЗ, вентиляція.

Пестициди, заходи профілактики несприятливої дії: ЗІЗ, дозоване
використовування, допускати до роботи спеціалізовані навчені групи.

Професійні інфекції

– інфекційні захворювання, виникнення яких пов’язано з виробничою
діяльністю. Професійні групи ризику: тваринники, заготівники кормів,
ветеринари, працівники м’ясокомбінатів, молокозаводів, підприємств по
обробці шкіри і хутра.

Зараження – через ШКТ, пошкоджені шкіру або слизисті, через легені,
через переносників (кліщі, кровоссальні комахи). Має сезонний характер.

Профілактика: механізація процесів, утилізація відходів тваринного
походження, ЗІЗ, особиста гігієна.

Список літератури

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища
школа, 1983. – 320с.

2. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. – М.:
Медицина, 1989. – 320с.

3. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1.
Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 471 с.

4. Загальна гігієна та основи екології. Підручник. – К., 2003.

5. Румянцев Г.И. , Воронцов М.П. Общая гигиена, М., 1990.

6. Севастьянов М.И., Штефанов Б. И. Охрана труда. Труд женщин. Труд
молодежи. — М., 1990.

7. Шептулина Н.Н. Охрана труда работников, занятых на работах с
неблагоприятными условиями труда / / Трудовое право. — 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter