2
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Група: ГПc – 13
Бражко Наталія Анатоліївна
тел.: 8-(0612) 265-97-55
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Дисципліна: Охорона праці в галузі
Тема: Навчання працівників з питань
охорони праці
Викладач: Порада О.В.
ЗАПОРІЖЖЯ
2008
зміст
1. Загальні положення…………………………………………………………….3
2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів…………………4
3. Інструктажі з питань охорони праці:…………………………………………..5
– вступний інструктаж …………………………………….……………………6
– первинний інструктаж …………………………………………………………7
– повторний інструктаж ………………………………………………………….8
– позаплановий інструктаж ……………………………………..………………8
– цільовий інструктаж …………………………………………………………….9
4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи……………..10
5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони
праці..….………….12
6. Список використаних джерел…………………………………………………14
1. Загальні положення
Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є складовою
частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями,
вихованцями та студентами навчально-виховних закладів, працівниками в
процесі їх трудової діяльності.
Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП
0.00-4-12-99), усі працівники, що приймаються на роботу, та в процесі
роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж із питань охорони
праці, вивчають правила надання першої долікарняної допомоги потерпілим
від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій.
Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки (згідно з переліком
таких робіт, що затверджується наказом Держнаглядохоронпраці), а також
де є необхідність у професійному відборі, проходять попереднє спеціальне
навчання і перевірку знань з питань охорони праці в термін, встановлений
відповідними галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу на
рік.
На промислових підприємствах України для працівників, що виконують
роботи по обслуговуванню обладнання підвищеної небезпеки, обов’язкове
курсове навчання по безпечним методам праці з обов’язковим іспитом, що
проходить безпосередньо на виробництві по затвердженим роботодавцем і
погодженим з органами Держнаглядохоронпраці програмам. Це роботи по
обслуговуванню парових та водонагрівальних котлів, виробничих печей та
інших теплових установок, устаткування, що працює під тиском,
компресорів, холодильних установок, газового обладнання, електричного
устаткування, підйомників, підіймальних механізмів, тракторних лопат,
буртоукладачів, буртоукривальних машин, автонавантажувачів,
електрокарів, тракторів та іншого внутрішнього заводського
механізованого транспорту, газоелектрозварювального обладнання, апаратів
дифузії, центрифуг, кислотних та лужних установок, безтарного зберігання
сировини, миття харчової сировини, такелажних, монтажних, ремонтних,
навантажувально-розвантажувальних й інших робіт. Відповідальність за
організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на
роботодавця, а в структурних підрозділах – на керівників цих
підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці.
Допуск до роботи осіб, що не пройшли навчання та перевірку знань,
забороняється.
2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
Всі посадові особи, відповідно переліку посад (наказ
Держнаглядохоронпраці № 94 від 11.10.1993р.), до початку виконання своїх
обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і
перевірку знань із питань охорони праці.
Навчання роботодавців (керівників підприємств і установ та їх
заступників), що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці
на підприємстві чи установі (перелік посадових осіб наведено в додатку
до Типового положення про навчання з питань охорони праці), проводиться
в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по
нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.
На підприємствах навчання з питань охорони праці організує відділ
охорони праці підприємства, залучаючи до цього працівників відділу
охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань у
навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці. Для
перевірки знань посадових осіб і спеціалістів наказом по підприємству
створюється комісія, очолювана роботодавцем (заступником роботодавця)
або керівником служби охорони праці. До комісії входять керівники (їх
заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб,
представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці, а
також представники профспілкового комітету (комітетів).
Посадові особи та спеціалісти невеликих підприємств, де неможливо
провести навчання та утворити комісію по перевірці знань, проходять
навчання у відповідних місцевих навчальних закладах або на близьких за
їх профілем виробництва підприємствах, а перевірку знань – в комісіях
при місцевих органах Держнаглядохоронпраці.
Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній
перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці,
звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно діючого
чинного законодавства.
Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в
разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони
праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних
процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує
додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу
державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону
праці.
3. Інструктажі з питань охорони праці
Згідно із Законом України «Про охорону праці», Державний комітет України
з нагляду за охороною праці наказом від 04.04.94 р. № 30 затвердив
«Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників
із охорони праці». У відповідності із цим документом, усі працівники при
прийнятті на роботу і процесі роботи проходять на підприємстві
інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги
потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки при аваріях.
Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх
підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки
виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так
зване курсове навчання, спеціальне навчання, навчання (перевірка знань)
посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів та учнів
навчальних закладів.
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах,
установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності,
підлеглості і форми власності. Мета інструктажу – навчити працівника
правильно і безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої
трудові обов’язки.
Керівництво, організація і відповідальність за своєчасне і правильне
проведення інструктажів покладається на власника (керівника)
підприємства, установи, організації, а у підрозділах – на керівника
підрозділу.
Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний,
первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті
на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу
роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у
відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому
процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в’їжджають на
територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами
навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного
навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або
особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце
проведення вступного інструктажу – кабінет охорони праці або інше
приміщення, обладнане наочними матеріалами.
Метою вступного інструктажу є: роз’яснення значення виробничої і
трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи,
загальними умовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними
положеннями законодавства про працю, правилами внутрішнього трудового
розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком складання актів
про нещасний випадок, порядок надання першої допомоги потерпілому;
загальними вимогами до організації та утримання робочих місць; вимогам
особистої гігієни та виробничої санітарії; призначення і використання
засобів індивідуального захисту, спецодягу і спецвзуття; ознайомлення з
основними вимогами пожежної безпеки.
Програма вступного інструктажу розробляється відділом охорони праці
згідно з переліком питань, наведеним у додатку до Типового положення про
навчання з питань охорони праці. Програму та тривалість інструктажу
затверджує роботодавець.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному
журналі, а також в документі про прийняття працівника на роботу, де
розписуються інструктуючий та проінструктований працівник.
Форма журналу така:
№ п/пДата проведення інструктажуП.І.Б. інструктованогоФах, посада
інструктованогоПідрозділП.І.Б.
інструктуючогоПідписІнструк-iтованогоІнструк-
туючого12345678
Журнал має бути прошнурований, пронумерований і скріплений печаткою.
Зберігається він у інженера з охорони праці.
Інструктаж проводиться з одним або групою робітників у кабінеті охорони
праці або в спеціально обладнаному приміщенні з використанням сучасних
технічних засобів навчання, наочних посібників.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з
новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для
нього роботу, студентом, учнем та вихованцем перед роботою в майстернях,
лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться
індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною
з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших
нормативних актів про охорону праці, технічної документації і
орієнтованого переліку питань первинного інструктажу, викладених в
додатку до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку
знань з питань охорони праці. Програма первинного інструктажу
розробляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою
охорони праці і затверджується роботодавцем, керівником навчального
закладу або відповідного структурного підрозділу.
Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів після
первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування
протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих
робітників або спеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням)
по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих випадках
стажування може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю
професією не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для
нього знайома з попереднього місця праці.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками,
незалежно від кваліфікації, освіти і стажу роботи: на роботах із
підвищеною небезпекою праці – один раз на квартал; на інших роботах –
один раз у півріччя. Мета інструктажу – поновити знання та уміння
виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться
інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують
однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або
в кабінеті охорони праці у випадках:
– при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону
праці;
– при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації
устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та
інших факторів, що впливають на охорону праці;
– при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до
травми, отруєння або аварії;
– на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією
державної чи господарської організації при виявленні недостатнього
знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про
охорону праці;
– при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж 30 календарних днів
(для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт – більше 60
днів.
Позаплановий інструктаж проводять згідно із розпорядженням установ, які
здійснюють державний нагляд за охороною праці, інструктаж проводиться
індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст
інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин
і обставин, що викликали необхідність його проведення.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у випадках:
– при виконанні разових робіт, що не пов’язані безпосередньо з основними
роботами працівника (завантажування, розвантажування, одноразові роботи
поза підприємством і т.д.);
– при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
– при виконанні робіт, що оформлюються нарядом-допуском, письмовим
дозволом та іншими документами;
– в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями
та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що
дозволяє проведення робіт.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж проводить
безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці,
майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Перевірка
знань здійснюється усним опитуванням або за допомогою технічних засобів
навчання, а також перевіркою навичок виконання робіт відповідно до вимог
безпеки.
Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажування та допуск
до роботи реєструються в спеціальних журналах. При цьому обов’язкові
підписи як інструктованого, так і інструктуючого. Журнали інструктажів
повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
Працівники, що не пов’язані з обслуговуванням обладнання, використанням
інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути
звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажу за
наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з
державним інспектором Держнаглядохоронпраці.
Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов’язаний видати
працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або
вивісити її на робочому місці.
4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на
робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом
досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15
змін або дублювання протягом не менше шести змін.
Працівники, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням
безаварійної роботи важливих і складних господарчих потенційно
небезпечних об’єктів або з виконанням окремих потенційно небезпечних
робіт (теплові та атомні електричні станції, гірничодобувні
підприємства, інші подібні об’єкти, порушення технологічних режимів яких
може призвести до загрози життю і здоров’ю працівників та навколишньому
середовищу), до початку самостійної роботи повинні проходити дублювання
з обов’язковим поєднанням з проти аварійними і протипожежними
тренуваннями відповідно до плану ліквідації аварій.
Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпорядженням)
по підприємству (структурному підрозділу), в якому зазначається
тривалість стажування (дублювання) та прізвище відповідального
працівника.
Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування
(дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються
керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від
стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.
Керівник підприємства має право наказом (розпорядженням) звільняти від
проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за
відповідною професією не менше 3-х років або переводиться з одного цеху
до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він
працюватиме, не змінюються.
Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної
професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і
затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).
Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого
подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники
повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами
безпеки відповідають роботам, що передбачаються їх функціональними
обов’язками.
У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:
– поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного
обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони
праці;
– оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях при нормальних
і аварійних умовах праці;
– засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та
методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони
праці.
Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної
роботи здійснюється керівником відповідного структурного підрозділу
(начальником виробництва, цеху тощо) в журналі реєстрації інструктажів.
Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними
виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку щодо проти
аварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим
розпорядженням може бути продовжено на термін, що не перевищує двох
змін.
Після закінчення стажування (дублювання) наказом (розпорядженням)
керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник
допускається до самостійної роботи.
5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
Велике значення для підвищення якості та ефективності навчання з питань
охорони праці на підприємстві має методичне і науково-технічне
забезпечення. Сюди належать, в першу чергу, підбір та підготовка
кваліфікованих кадрів, що проводять навчання, наявність сучасної
навчальної виробничої бази, а також методичне забезпечення, створене на
науковій основі.
Навчально-виробничою базою повинні бути кабінети охорони праці, які
обладнані технічними засобами навчання, наочними навчальними
матеріалами, підручниками, нормативною документацією тощо. В кабінетах
охорони праці проводяться вступний та інші інструктажі, які
супроводжуються відеофільмами, діафільмами та іншими видами наочної
інформації. Найбільш ефективним видом навчання та контролю знань після
спілкування викладач-учень є комп’ютерне забезпечення. Наявність
персональних комп’ютерів дає змогу подавати знання в різній методичній
формі (динаміці та статичному режимі), викладати матеріали у вигляді
текстів, мультфільмів або фільмів, знятих за реальними виробничими
ситуаціями, здійснювати машинний контроль знань в діалоговому режимі.
Одним із важливих напрямків діяльності кабінетів охорони праці і
керівних працівників підприємств є пропаганда передового досвіду,
сучасних досягнень науки і техніки у створенні нешкідливих і безпечних
умов праці. Основними методами і формами цієї пропаганди є бесіди,
лекції, консультації, виставки, а також проведення конкурсів зі
створення нешкідливих і безпечних методів праці з матеріальним і
моральним заохоченням працюючих.
Цікавий метод підвищення ефективності безпеки і навчання з питань
охорони праці при бригадній організації праці діє на деяких
підприємствах різних галузей промисловості України. Він полягає в тому,
що за станом безпеки і умовами праці на кожному робочому місці слідкують
всі члени бригади та несуть колективну матеріальну відповідальність за
порушення методів праці кожним членом бригади. При цьому кожний член
бригади зацікавлений у виконанні вимог безпеки на своєму робочому місці
й на всій дільниці, де працює бригада протягом всього робочого дня. Це
дозволяє досягти того, що всі члени бригади з відповідальністю
ставляться до навчання і до виконання вимог інструкцій по охороні праці.
Метод діє особливо ефективно, коли обов’язки відповідального за стан
охорони праці в бригаді доручаються почергово кожному члену бригади.
Перед початком зміни відповідальний за стан безпеки праці разом із
бригадиром і громадським інспектором з охорони праці оцінює стан безпеки
всіх робочих місць бригади, їх підготовленість до виконання робіт.
Результати реєструють в журналі трьохступеневого контролю з конкретним
описом виявлених недоліків і заходів по їх усуненню. Упродовж робочої
зміни відповідальний періодично контролює стан охорони праці в бригаді.
Цей метод дає змогу кожному члену бригади на практиці опанувати вимоги
охорони праці до різних робочих місць, що обслуговує бригада. За успішне
виконання трудових показників і успіхи в виконанні вимог охорони праці
бригада матеріально і морально стимулюється.
6. Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28.06.1996 р.;
2. Кодекс законів про працю України. – К., 1997.;
3. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1994 р.;
4. Закон України «Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони
праці, до Кодексу законів про працю України» від 15 12 1993 р.;
5. Закон України «Про підприємства в Україні»;
6. Закон України «Про пожежну безпеку»;
7. «Типове положення про навчання з питань охорони праці», затверджено
Міністерством праці та соціальної політики комітетом по надзору за
охороною праці України № 27 від 17.02.99 р.;
8. “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, затверджено
Міністерством праці та соціальної політики комітетом по надзору за
охороною праці України № 9 від 29.01.98 р.;
9. “Примірна програма вступного інструктажу з питань охорони праці і
пожежної безпеки” Учбово-науково-виробничого центру “Охорони праці”;
10. Міжнародне законодавство про охорону праці. Конвенції та
рекомендації МОП. – К., 1997.;
11. «Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності
населення» від 15.11.1993 р..
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
