.

Облік аналіз та аудит розрахунків із засновниками підприємства

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
224 6969
Скачать документ

1. Значення Балансу та вимоги до його складання

Бухгалтерський баланс – спосіб узагальнення й угруповання майна
господарства і джерел його утворення на визначену дату в грошовій
оцінці.

Схематично бухгалтерський баланс являє собою таблицю, складену з двох
вертикально розташованих частин: верхня-актив-відбиває майно
підприємства, а нижня – пасиви – джерела його утворення.

У балансі завжди повинне бути присутнім рівність підсумків активу і
пасиву (майно господарства дорівнює джерелам його утворення). Підсумки
по активу і пасиву балансу називаються валютою балансу.

Кожний з розділів активу і пасиву балансу включає економічно однорідні
види засобів і джерел, що називаються статтями балансу.

Баланс підприємства складається на основі відомостей про стан, склад і
структуру засобів господарства та джерел їх формування. Для визначення
початкового стану засобів і відносин на підприємстві проводиться
інвентаризація. На підставі її даних складається початковий або вступний
баланс господарства.

Всі господарські факти (операції) повинні мати доказовість, тобто бути
оформлені документально. Бухгалтерські документи є основою
бухгалтерських записів, в них наводяться кількісні та якісні
характеристики об’єктів. Їх перевіряють, обробляють та реєструють.

Рахунки відкривають на підставі бухгалтерського балансу. Після
завершення всіх записів у рахунках їх замикають (визначають обороти за
дебетом і кредитом, а також новий стан, сальдо, об’єкти обліку).
Замкнуті рахунки використовують для складання заключного (остаточного)
балансу.

2. Визначення, які характеризують активну часину балансу

У ринковій економіці під активами балансу розуміється майнова маса, що
повинна активно працювати і приносити прибуток. Статті активу
розташовуються по визначеній системі. В Україні актив балансу будується
в порядку зростаючої ліквідності і поділяється на три розділи:
необоротні активи, оборотні активи й витрати майбутніх періодів.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих
подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження
економічних вигод у майбутньому.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові
інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які
характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою
збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості
капіталу або інших вигод для інвестора.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у
використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи
споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з
дати балансу.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

3. Визначення, які характеризують пасивну частину балансу

У ринковій економіці пасив балансу показує, яка величина засобів
(капіталу) вкладена в господарську діяльність підприємства, хто і якою
мірою брав участь у створенні майнової маси підприємства. Він
визначається як зобов’язання за отримані цінності чи як вимоги на
отримані підприємством ресурсів. Зобов’язання розрізняються по
суб’єктах: одні з них є зобов’язаннями перед власниками підприємства,
інші – перед кредиторами, банками. Такий розподіл зобов’язань у балансі
має важливе значення при визначенні терміновості їхнього погашення.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після
вирахування його зобов’язань.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням
активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок
минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення
ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними
зобов’язаннями.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом
операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом
дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

4. Оцінка статей активу балансу

Розділ 1 “Необоротні активи” поєднує різні по своєму економічному
значенню статті балансу і містить зведення про засоби, вкладені в
основні фонди і на інші цілі. Об’єднання їх в одному розділі обумовлено
приналежністю до найменш ліквідних активів. Ці активи не призначені для
продажу, а використовуються для виробництва продукції, її
транспортування і збереження. Виробничі і фінансові вкладення тривалого
користування характеризують діяльність підприємства. Тут зосереджені
наступні статті.

Стаття “Основні засоби” включає вартість основних засобів як діючих, так
і тих, що знаходяться в запасі.

У статті “Нематеріальні активи” показуються активи, що не мають
матеріальної форми, але мають значну вартість: права користування землею
й ін. природними ресурсами; патенти, ліцензії, товарні знаки і т.п.

Стаття “Незавершене будівництво” призначена для відображення фактичних
витрат підприємства на капітальне будівництво, по монтажу устаткування.

По статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відбиваються фінансові
вкладення з розшифровкою по видах вкладень: інвестиції в дочірні
підприємства, позики на термін більш 12 місяців.

У статті „Довгострокова дебіторська заборгованість” показується
заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході
нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців
з дати балансу.

У статті „Відстрочені податкові активи” відображається сума податку на
прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок
тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

По статті „Інші необоротні активи” наводяться суми необоротних активів,
які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Необоротні
активи”.

Загальним для статей активів першого розділу є те, що вони не змінюють
свою економічну і фізичну форму протягом декількох років і вимагають
тривалих джерел покриття, якими є власні засоби і довгострокові кредити
і позики, що у сумі складають перманентний капітал.

Розділ 2 “Оборотні активи” включає оборотні активи підприємства, що
приймають участь у виробничо-технологічному процесі, боргові права
підприємства, а також короткострокові фінансові зобов’язання і кошти .
Основні статті розділу наступні.

У групі “Запаси” показуються запаси сировини, матеріалів, палива,
покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тара; наявність на
складі закінчених виробництвом виробів й ін.

В другому розділі враховується також дебіторська заборгованість, що
утворюється з розрахункових взаємин підприємства з господарськими
організаціями. Дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотних
коштів. При наявності конкуренції і складностей збуту продукції
підприємства можуть продавати її.

По статті “Поточні фінансові інвестиції” показуються короткострокові (на
термін не більш одного року) вкладення підприємства які можуть бути
реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом
грошових коштів).

У статті „Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі,
на поточних рахунках та інших рахунках у банках, які можуть бути
використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.
У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній
валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного
року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок
обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як
необоротні активи. Збільшення в динаміці по цій статті, як правило,
свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.

У статті „Інші оборотні активи” відображаються суми оборотних активів,
які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Оборотні
активи”.

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце
протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до
наступних звітних періодів.

5. Оцінка статей пасиву балансу

Статті пасиву групуються по ступені терміновості повернення зобов’язань.
У бухгалтерському балансі власний капітал підприємства відбивається в
першому розділі пасиву “Власний капітал”. Основна стаття цього розділу
“Статутний капітал” показує суму засобів, інвестовану власниками для
забезпечення статутної діяльності підприємства. У цьому ж розділі
відбиті залишки резервних фондів, утворених на підприємстві відповідно
до законодавства й установчих документів, нерозподілений прибуток.

У статті „Пайовий капітал” наводиться сума пайових внесків членів спілок
та інших підприємств, що передбачена установчими документами. У статті
„Додатковий вкладений капітал” акціонерні товариства показують суму, на
яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну
вартість. У статті „Інший додатковий капітал” відображаються сума до
оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих
підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види
додаткового капіталу. У статті „ Резервний капітал” наводиться сума
резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих
документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. У статті
„Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” відображається або сума
прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.
Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при
визначенні підсумку власного капіталу. У статті „Неоплачений капітал”
відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до
статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при
визначенні підсумку власного капіталу. У статті „Вилучений капітал”
господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної
емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума
вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при
визначенні підсумку власного капіталу.

Другий розділ пасиву „Забезпечення наступних витрат і платежів”
відображає нараховані у звітному періоді майбутні витрати на платежі
(витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо),
величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки
шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового
фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших
джерел.

У третьому розділі пасиву „Довгострокові зобов’язання” показується сума
заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка
не є поточною. Наводиться заборгованість підприємства щодо зобов’язань
із залучення позикових коштів (у інших суб’єктів господарювання), на які
нараховуються відсотки. Показується сума податків на прибуток, що
підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між
обліковою ставкою та податковою базами оцінки.

Четвертий розділ “Поточні зобов’язання” включає короткострокові (до 1
року) кредити банків і позики, а також притягнуті в ході розрахунків
засоби кредиторів. Вони погашаються протягом року за рахунок поточних
активів. Сюди входить заборгованість за внесками до позабюджетних фондів
передбачених чинним законодавством, також відображається сума
заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне
страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування
його працівників.

6. Підготовчі роботи перед складанням річного Балансу

Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансових
звітів може бути поділений на кілька етапів. Зміст деяких з них залежить
від особливостей організації облікового процесу на підприємстві, зокрема
класами рахунків для обліку витрат, формою обліку тощо. Проте основними
для всіх підприємств є:

• закриття рахунків доходів і витрат;

• визначення чистого фінансового результату звітного періоду;

• інвентаризація залишків на рахунках активів та зобов’язань;

• внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення
відхилень даних обліку від даних інвентаризації);

• складання Звіту про фінансові результати. Балансу та інших форм
фінансової звітності;

• коригування показників звітності і(або) підготовка Приміток щодо подій
після дати балансу .

Перед складанням річного балансу обов’язково проводять повну
інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з
дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку. Суми
статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами,
установами банків повинні бути, погоджені з ними і відрегульовані. За
діючим положенням передбачено повну інвентаризацію проводити в
максимально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1
січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом
полягає у тому, що перший складають в основному за даними поточного
обліку, а показники 1 річного балансу обов’язково підтверджуються
результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.

Перевірка узгодженості показників звітів (у межах одного звіту чи різних
звітів) може відбуватися одночасно з їх складанням. При проведенні
інвентаризації та регулюванні її результатів слід керуватися Інструкцією
з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від
11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями.

7. Порядок складання Балансу

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного період
Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності,
є календарний рік. Проміжна звітність (місячна, квартальна) складається
наростаючим підсумком з початку звітного року.

У формах бухгалтерських звітів наводять усі передбачені показники. Якщо
не заповнюється та чи інша стаття (рядок, графа) через відсутність у
підприємства відповідних активів, пасивів, операцій, ця стаття (рядок,
графа) позначається прокресленням.

У бухгалтерському звіті підприємства має бути забезпечена
порівнювальність звітних даних з показниками за відповідний період
минулого року або з даними на початок року.

Особливо важливо встановити тотожність балансових показників розділу III
пасиву і розділу III активу з кредиторською або дебіторською
заборгованостями по розрахунках з бюджетом і даними, що містяться у
податковому органі, про стан цих розрахунків на дату складання балансу.

Таким же чином балансові статті “Розрахунковий рахунок” і “Валютний
рахунок” (розділ III активу), а також “Довгострокові кредити банків” і
“Короткострокові кредити банків” (розділи III та IV пасиву) мають
співпадати з відповідними виписками банків по розрахунковому рахунку,
валютному і кредитам, якщо підприємство не прийняло рішення показувати
разом із залишками непогашених кредитів належні банкам проценти за ці
кредити. Ідентичними мають бути і балансові дані кредиторської і
дебіторської заборгованостей за різними розрахунками (крім спільних
боргів та сум, що рахуються у кредиторів та дебіторів) з урахуванням
результатів інвентаризації (взаємної звірки) цих розрахунків.

Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позиках
про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів мають відповідати
даним, що вказані у виписках банків. Відображення в балансі сум за
розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не
погоджені, не припускається.

8. Примітки щодо розкриття окремих статей Балансу

Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до
звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо
виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

· Зміст і суму помилки.

· Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані
з метою повторного подання порівняльної інформації.

· Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або
недоцільність повторного оприлюднення.

· Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках,
які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво
будуть впливати на майбутні періоди.

У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

· Причини та суть зміни.

· Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або
обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

· Факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або
недоцільність її переобрахунку.

У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід
надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий
результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

9. Примітки про події після дати Балансу

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або
розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про
визначення сум, пов’язаних з умовами, що існували на дату балансу,
вимагають коригування відповідних активів і зобов’язань. Коригування
активів і зобов’язань здійснюється шляхом сторнування та (або)
додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення
оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що
виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових
звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів,
якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів
звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід
розкривати в примітках до фінансових звітів.

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити
діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність
складається без застосування принципу безперервності діяльності.

Орієнтовний перелік подій після дати балансу

1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на
дату балансу

· Оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого
раніше була визнана сумнівною.

· Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке
зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу.

· Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності
дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження
вартості їхніх акцій на фондових біржах.

· Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої
вартості їх реалізації на дату балансу.

· Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру
страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату.

· Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до
перекручення даних фінансової звітності.

2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу

· Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства.

· Придбання цілісного майнового комплексу.

· Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину
основної діяльності підприємства.

· Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії,
стихійного лиха або іншої надзвичайної події.

· Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів.

· Непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів.

· Укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій.

· Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність
підприємства.

· Дивіденди за звітний період оголошені підприємством після дати
балансу.

10. Порядок складання І розділу Звіту про фінансові результати
“Фінансові результати”

Перший розділ „Фінансові результати” визначає усі доходи і витрати,
прибутки та збитки підприємства, які мали місце у звітному періоді.
Додатково показуються відповідні показники за попередній період.

Розділ І містить показники по операційній діяльності, тобто основній
діяльності підприємства, по фінансовій діяльності підприємства,
визначає:

· фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

· прибуток чи збиток;

· податок на прибуток від звичайної діяльності.

· фінансові результати від звичайної діяльності:

· прибуток чи збиток.

· надзвичайні доходи чи витрати:

· податки з надзвичайного прибутку.

– чистий прибуток чи збиток.

За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у Звіті
про фінансові результати відображається в момент надходження активу або
погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу
підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати
відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу
або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного
капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення
або розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних
періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на
основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у
вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять
відповідні економічні вигоди.

Витрати слід негайно відображати у звіті про фінансові результати, якщо
економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому
стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених
відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки,
вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у
дужках.

11. Порядок складання II розділу Звіту про фінансові результати
“Елементи операційних витрат”

У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні
елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші
операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї
діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього
обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість
продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.
Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому
розділі не наводиться.

12. Порядок складання III розділу Звіту про фінансові результати
“Розрахунок показників прибутковості акцій”

Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні
товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито
продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які
перебувають у процесі випуску таких акцій. У проміжній (квартальній)
фінансовій звітності наводяться показники, передбачені пунктами 42 і 43
П(С)БО №3.

У статті “Середньорічна кількість простих акцій” наводиться
середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом
звітного періоду.

У статті “Скоригована середньорічна кількість простих акцій” наводиться
середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на
середньорічну кількість потенційних простих акцій.

У статті “Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію” наводиться
показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого прибутку
(збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну
кількість простих акцій в обігу.

У статті “Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію”
відображається показник, що розраховується діленням скоригованого
чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих
акцій в обігу.

Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, (збитку) на
одну просту акцію, та їх коригування здійснюється згідно з П(С)БО 24
“Прибуток на акцію”.

У статті “Дивіденди на одну просту акцію” відображається показник, який
розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість
простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

13. Узгодження даних Звіту про фінансові результати з відповідними
даними інших звітних форм

Методика узгодження фінансових результатів підприємницької діяльності є
складним обліковим процесом, який повинен забезпечити комплексний
підхід, здійснюваний у чіткій послідовності і включає такі основні
напрями: визначення і відображення в фінансовій звітності результату
підприємницької діяльності; а в податковій звітності – прибутку до
оподаткування; розкриття інформації про причини і суми розбіжностей між
показниками прибутку (збитку) в фінансовій і податковій звітності. Всі
ці складові визначення і узгодження фінансових результатів тісно
пов’язані між собою, оскільки базуються на основі показників
бухгалтерського обліку.

Методика узгодження фінансового результату і оподатковуваного прибутку
може бути застосована у такій послідовності:

1. Збирання і систематизація розбіжностей між балансовою вартістю і
податковою базою активу чи зобов’язання визначених згідно з податковим
законодавством України та положеннями (стандартами) бухгалтерського
обліку. Як джерело інформації доцільно використати показники балансу,
дані регістрів бухгалтерського обліку та податкових розрахунків.

2. Розрахувати тимчасові різниці на підставі порівняння балансової
вартості і податкової бази активу та зобов’язання з метою визначення
відстрочених податкових активів чи зобов’язань. Джерелом інформації
доцільно використати відомості обліку тимчасових різниць і алгоритм
розрахунку встановлений положенням (стандартом) бухгалтерського обліку .

3. Встановити причину виникнення тимчасових різниць для достовірного
подання інформації про відстрочені активи і зобов’язання, які повинні
відображатися за статтями власного капіталу чи вплинути на суму витрат
(доходів) з податку на прибуток.

4. Розрахувати суму витрат (доходів) з податку на прибуток та
відстрочених податкових активів чи відстрочених податкових зобов’язань і
відобразити в системі рахунків бухгалтерського обліку і фінансовій
звітності.

5. Встановити на звітну дату необхідність коригування чи згортання
відстрочених активів чи зобов’язань, які визнані в минулих звітних
періодах

6. Подати інформацію про суми відстрочених податкових активів і
зобов’язань в примітках відповідно до вимог П(С)БО 17 ”Податок на
прибуток”.

14. Примітки щодо розкриття окремих статей Звіту про фінансові
результати

У примітках до звіту про фінансові результати перш за все надають більш
детальну інформацію про доходи.

Розкриття прибутку або збитку від звичайної діяльності необхідне у разі:

• списання вартості запасів до чистої вартості реалізації, або основних
засобів до відновленої вартості, а також сторнування такого часткового
списання;

• реструктуризації діяльності підприємства та сторнування будь-яких
забезпечень на реструктуризацію;

• реалізації об’єктів основних засобів;

• реалізації довгострокових інвестицій;

• припиненні діяльності;

• врегулюванні судових позовів;

• інших випадків сторнування забезпечень.

Розкриття надзвичайних статей необхідне, тому ідо у звіті про фінансові
результати наведена їх загальна сума. Підприємство у примітках пояснює,
внаслідок яких саме надзвичайних подій отриманий дохід або понесені
витрати.

Розкриття податку на прибуток у примітках здійснюється за таким планом:

1. основні компоненти податкових витрат (доходу);

2. сукупний поточний та відкладений податок, пов’язаний зі статтями, що
дебетуються або кредитуються на власний капітал;

3. податкові витрати (доходи), пов’язані з екстраординарними статтями;

4. взаємозв’язок між податковими витратами (доходом) та обліковим
прибутком;

5. зміна ставок оподаткування;

6. тимчасові різниці;

7. невикористані податкові збитки та невикористані податкові пільги;

8. податкові витрати по припинених операціях;

9. відстрочений податковий актив.

До основних компонентів податкових витрат (доходу) відносять:

10. поточні податкові витрати (доходи);

11. усі коригування, визнані протягом періоду щодо поточних податків
попередніх періодів;

12. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до
виникнення та сторнування тимчасових різниць;

13. суму відкладених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни
ставок оподаткування або введення нових податків;

14. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків,
податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка
використовується для зменшення поточних податкових витрат;

15. суму вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків,
податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка
використовується для зменшення відкладених податкових витрат;

16. відкладені податкові витрати, що виникають від списання або
сторнування попереднього списання відкладеного податкового активу.

Щодо тимчасових різниць розкривають:

• суму (та дату закінчення строку дії, якщо є) тимчасових різниць, що не
підлягають оподаткуванню, невикористаних податкових збитків та
невикористаних податкових пільг, за якими відкладений податковий актив у
балансі не визнається;

• сукупну суму тимчасових різниць, супутніх інвестиціям у дочірні
підприємства, відділення та асоційовані компанії, а також

• часток в спільних підприємствах, щодо яких відкладені податкові
зобов’язання не були визнаними

Щодо кожного типу тимчасової різниці та кожного типу невикористаних
податкових збитків та невикористаних податкових пільг розкривають:

• суму відкладених податкових активів та зобов’язань, що визнані в
поданому балансі за кожний період;

• суму відкладених податкових доходів чи витрат, що визнані у звіті про
прибутки та збитки, якщо вони не є очевидними із змін сум, визнаних у
балансі

Щодо припинених операцій розкривають податкові витрати, пов’язані з:

• прибутком або збитком від припинення операції;

• прибутком або збитком при звичайному перебігу припиненої операції за
період, разом з поданням відповідних сум за кожний попередній період

Суму відкладеного податкового активу та характер свідчення, що
підтверджує його визнання, розкривають, якщо:

• використання відкладеного податкового активу залежить від майбутніх
оподатковуваних прибутків, які перевищують прибутки, що виникають від
сторнування існуючих тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню;

• підприємство зазнало збитків або в поточному, або в попередньому
періоді за податковим законодавством, до якого відноситься відкладений
податковий актив.

15. Порядок складання І розділу Звіту про рух грошових коштів

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається
шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до
оподаткування на суми:

змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з
операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

наведені в негрошових статтях;

наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті
інвестиційної та фінансової діяльностей.

У статті “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування”
відображається прибуток або збиток від звичайної діяльності до
оподаткування за звітний період, наведений у звіті про фінансові
результати.

У статті “Амортизація необоротних активів” відображаються амортизаційні
відрахування з матеріальних і нематеріальних необоротних активів,
нараховані протягом звітного періоду.

У статті “Збільшення (зменшення) забезпечень” відображається зміна (у
графі “Надходження” – збільшення, у графі “Видаток” – зменшення) у
складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов’язані з
інвестиційною та фінансовою діяльністю.

У статті “Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць” у графі
“Надходження” відображаються збитки, у графі “Видаток” – прибутки від
курсових різниць внаслідок перерахунку статті балансу “Грошові кошти та
їх еквіваленти в іноземній валюті”.

У статті “Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності” у графі
“Надходження” відображається збиток, у графі “Видаток” – прибуток від
володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових
інвестицій, а також від продажу основних засобів, нематеріальних
активів, інших довгострокових активів, від обміну оборотних активів на
необоротні активи і фінансові інвестиції, від неопераційних курсових
різниць, інші прибутки і збитки від інвестиційної та фінансової
діяльності (без урахування витрат на  сплату відсотків).

У статті “Витрати на сплату відсотків” відображаються витрати, наведені
в статті “Фінансові витрати” Звіту про фінансові результати.

У статті “Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих
оборотних активах” відображається різниця між сумами грошових надходжень
та сумами грошових видатків, відображених відповідно до п.13-18 П(С)БО №
4.

У статті “Зменшення (збільшення) оборотних активів” у графі
“Надходження” відображається зменшення, у графі “Видаток” – збільшення
статей оборотних активів (крім статей “Грошові кошти та їх еквіваленти”,
“Поточні фінансові інвестиції” та інших статей неопераційних оборотних
активів), що відбулись протягом звітного періоду.

У статті “Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів” у графі
“Надходження” відображається зменшення, у графі “Видаток” – збільшення у
складі витрат майбутніх періодів, що відбулись протягом звітного
періоду.

У статті “Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань” у графі
“Надходження” відображається збільшення, у графі “Видаток” – зменшення у
статтях розділу балансу “Поточні зобов’язання” (крім статей
“Короткострокові кредити банків”, “Поточна заборгованість за
довгостроковими зобов’язаннями”, “Поточні зобов’язання за розрахунками з
учасниками”, сум зобов’язань за відсотками та інших зобов’язань, не
пов’язаних з операційною діяльністю).

У статті “Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів” у графі
“Надходження” відображається збільшення, у графі “Видаток” – зменшення у
складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду. При цьому
не враховується зміна доходів майбутніх періодів унаслідок їх утворення
від операцій з коштами цільового фінансування, наступного їх визнання
доходами поточного періоду, повернення коштів цільового фінансування
тощо.

У статті “Грошові кошти від операційної діяльності” відображається
різниця між сумами надходжень та видатків, відображених відповідно до
п.19-23 П(С)БО № 4.

У статті “Сплачені відсотки” відображаються суми грошових коштів,
використаних на сплату відсотків за користування позиковим капіталом.

У статті “Сплачені податки на прибуток” показується використання
грошових коштів для сплати податків на прибуток за умови, що вони
конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю.

У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується
надходження або видаток коштів, відображених у статті “Грошові кошти від
операційної діяльності”, з урахуванням видатку коштів, відображених
відповідно до п.25-26 П(С)БО № 4.

У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відображаються, відповідно,
надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в
процесі операційної діяльності.

У статті “Чистий рух коштів від операційної діяльності” відображається
результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням руху
коштів від надзвичайних подій.

16. Порядок складання II розділу Звіту про рух грошових коштів

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається
на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи” та
статті “Поточні фінансові інвестиції”.

У статті “Реалізація фінансових інвестицій” відображають суми грошових
надходжень від продажу акцій або боргових зобов’язань інших підприємств,
а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж надходження за
такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або
за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

У статті “Реалізація необоротних активів” відображається надходження
грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а
також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових
інвестицій).

У статті “Реалізація майнових комплексів” показується надходження
грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських
одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі
майнового комплексу).

У статті “Отримані відсотки” відображаються надходження грошових коштів
у вигляді відсотків за позики, надані іншим сторонам (інші, ніж позики,
здійснені фінансовою установою), за фінансовими інвестиціями в боргові
цінні папери, за використання переданих у фінансову оренду необоротних
активів тощо.

У статті “Отримані дивіденди” відображаються суми грошових надходжень у
вигляді дивідендів як результат придбання акцій або часток у капіталі
інших підприємств (крім виплат за такими інструментами, які визнаються
як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримаються для
дилерських або торговельних цілей).

У статті “Інші надходження” показуються надходження грошових коштів від
повернення авансів (крім авансів, пов’язаних з операційною діяльністю)
та позик, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж аванси та позики
фінансової установи), надходження грошових коштів від ф’ючерсних
контрактів, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком тих
контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства, або
коли надходження класифікуються як фінансова діяльність), та інші
надходження, які не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті “Придбання фінансових інвестицій” відображаються виплати
грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов’язань інших
підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші, ніж
виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових
коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних
цілей).

У статті “Придбання необоротних активів” показуються виплати грошових
коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших
необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті “Придбання майнових комплексів” відображаються грошові кошти,
сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці
(за вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового
комплексу).

У статті “Інші платежі” показуються аванси (крім пов’язаних з
операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим
сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових
коштів за ф’ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами
тощо (за виключенням випадків, коли такі контракти укладаються для
операційної діяльності підприємства або виплати класифікуються як
фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у вищезазначених
статтях.

У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується різниця
між сумами грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до
пп.31-40 П(С)БО № 4.

У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відображаються, відповідно,
надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в
процесі інвестиційної діяльності.

У статті “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” відображається
результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху
коштів від надзвичайних подій.

17. Порядок складання III розділу Звіту про рух грошових коштів

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на
основі змін у статтях балансу за розділом “Власний капітал” та статтях,
пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення
наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов’язання” і “Поточні
зобов’язання” (“Короткострокові кредити банків” і “Поточна
заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”, “Поточні зобов’язання
за розрахунками з учасниками” тощо).

У статті “Надходження власного капіталу” відображаються надходження
грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що призводять до
збільшення власного капіталу.

У статті “Отримані позики” відображаються надходження грошових коштів у
результаті утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а
також інших видів короткострокових і довгострокових зобов’язань, не
пов’язаних з операційною діяльністю).

У статті “Інші надходження” показуються інші надходження грошових
коштів, пов’язані з фінансовою діяльністю.

У статті “Погашення позик” відображаються виплати грошових коштів для
погашення отриманих позик.

У статті “Сплачені дивіденди” показуються суми дивідендів, сплачені
грошовими коштами.

У статті “Інші платежі” показується використання грошових коштів для
викуплення раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів
орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за
іншими платежами, пов’язаними з фінансовою діяльністю.

У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується різниця
між сумою грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до
пп.45-50 П(С)БО № 4.

У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відображаються, відповідно,
надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в
процесі фінансової діяльності.

У статті “Чистий рух коштів від фінансової діяльності” відображається
результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху
коштів від надзвичайних подій.

18. Узгодженість показників Звіту про рух грошових коштів з іншими
звітними формами

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові потоки
підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють
надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти
включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути
використані для поточних операцій.

Застосовуючи розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення
руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру
господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні
папери, звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною
(операційною) діяльністю інвестиційної компанії.

Крім того, якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів
діяльності, ці суми необхідно розподіляти між відповідними видами
діяльності.

Так, наприклад, суму сплачену банку, яка включає погашення позики та
відсотки, буде відображена двома позиціями: відсотки – у складі
операційної діяльності, а погашення позики – у складі фінансової
діяльності.

Узгодження даного Звіту з іншою фінансовою звітністю є працемістким
процесом, тому що кожен елемент звіту не має цілковитої відповідності з
іншими фінансовими звітами, тому що інформація подається в іншому
розрізі, і співпадати мають підсумкові результати.

19. Порядок розкриття інформації щодо окремих статей Звіту про рух
грошових коштів

У примітках до фінансової звітності слід наводити інформацію про:

а) склад грошових коштів та їх еквівалентів;

б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які
об’єднують декілька видів грошових потоків;

в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;

г) наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів, які є в
наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до
якої належить підприємство.

У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного
періоду слід розкривати:

а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;

б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка відповідно була
сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів;

в) суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових
комплексів, що були придбані чи реалізовані, та

г) суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) та зобов’язань
придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих
статей.

20. Мета складання Звіту про власний капітал

Зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття
його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку
5. Норми цього П(С)БО стосуються підприємств, організацій та інших
юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності крім банків і
бюджетних установ. Особливості складання консолідованого звіту про
власний капітал визначаються окремим Положенням (стандартом).

Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про
зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Звіт про власний капітал складається за формою, наведеною в додатку до
П(С)БО 5. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства
повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній
рік.

21. Порядок складання Звіту про власний капітал

У статтях “Залишок на початок року” та “Залишок на кінець року”
показують суми власного капіталу на початок (нескоригований залишок) і
кінець року.

У статтях “Зміна облікової політики”, “Виправлення помилок” та “Інші
зміни” відображаються суми коригувань, передбачених Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у
фінансових звітах”.

У статті “Скоригований залишок” показується залишок власного капіталу на
початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статтях розділу “Переоцінка активів” наводяться дані, які відображають
збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки
основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними
положеннями (стандартами).

У статті “Чистий прибуток (збиток) за звітний період” показується сума
чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статтях розділу “Розподіл прибутку” наводяться сума нарахованих
дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками)
підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного
капіталу тощо.

У статтях розділу “Внески учасників” наводяться дані про збільшення
статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в
результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості
учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу “Вилучення капіталу” наводяться дані про зменшення
власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи
анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення
номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу “Інші зміни в капіталі” наводяться дані про всі інші
зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до
вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків,
безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті “Разом змін в капіталі” наводиться підсумок змін у складі
власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін,
відображених у рядках 060-280. Залишок власного капіталу на кінець року
визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року
(рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).

Дані в графах 3-11 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять
до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

22. Узгодженість даних Звіту про власний капітал з відповідними даними
інших звітних форм

Перевірка узгодженості показників звітів (у межах одного звіту чи різних
звітів) може відбуватися одночасно з їх складанням.

Узгодженість даного звіту з іншими формами звітності має відбуватись по
сумам капіталу в розрізі їх видів (відповідні балансові рахунки), руху
акції в портфелі підприємства (узгодженість з ІІІ розділом звіту про
фін. результати). Показники в розрізі власників акції та учасників у
акціонерному капіталі узгоджуються з внутрішніми документами по емісії
акцій, реєстром акціонерів, а зі звітністю має бути узгоджена лише
загальна сума.

Дані про власний капітал наводяться в окремому розділі балансу
відповідно до вимоги повного розкриття інформації, у розрізі його
складників, які відображаються у розділі І пасиву балансу.

Звіт про власний капітал має за всіма підсумками бути узгодженим з даним
розділом балансу.

23. Порядок розкриття інформації щодо окремих статей Звіту про власний
капітал

Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звітів
призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу
(крім статутного капіталу). Акціонерні товариства наводять у примітках
до фінансових звітів інформацію про:

– Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається
здійснити передплату.

– Загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена
передплата, у порівнянні із передбаченими величинами.

– Загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на акції, у такому
розрізі:

1. Всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням
кількості акцій.

2. Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням
кількості акцій.

3. Загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із
зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в
обліку.

– Акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

1. Кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини
статутного капіталу.

2. Номінальна вартість акції.

3. Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в
обігу.

4. Права, привілеї та обмеження, пов’язані з акціями, в тому числі
обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.

5. Акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим
підприємствам.

6. Перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.

7. Кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого
органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%.

8. Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими
контрактами, з вказанням їх термінів і сум.

– Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями.

– Суму, включену (або не включену) до складу зобов’язань, коли дивіденди
були передбачені, але формально не затверджені.

Всі інші підприємства наводять у примітках до фінансових звітів
інформацію про: Розподіл часток статутного капіталу між власниками;
Права, привілеї або обмеження щодо цих часток; Зміни у складі часток
власників у статутному капіталі.

24. Сутність об’єднання підприємств

Об’єднання підприємств утворюються підприємствами-учасниками на
добровільних засадах, або за рішенням органів, які відповідно до ГК та
інших законів мають право утворювати об’єднання підприємств, або
засновником, який може мати відношення/здійснювати вплив щодо входження
підприємств – потенційних учасників до складу об’єднання. В об’єднання
підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством
інших держав, а підприємства України можуть входити в об’єднання
підприємств, утворені на території інших держав. Об’єднання підприємств
утворюється з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності
його учасників. Координація є узагальнюючою категорією, під якою
розуміється вплив структури об’єднання підприємств з метою забезпечення
погодженості дій його учасників. Конкретні засоби здійснення такого
впливу варіюються залежно від виду об’єднання підприємств. Об’єднання
підприємств утворюється для вирішення спільних економічних та соціальних
завдань його учасників. Об’єднання підприємств несе в собі значний
потенціал високоефективного господарювання у будь-яких
соціально-економічних умовах.

Мотивом до об’єднання виступає і необхідність фінансової підтримки на
стадії модернізації виробництва, перепрофілювання, перепідготовки
кадрів, інвестування заходів, в тому числі рекламних, щодо виходу на
зовнішній ринок без збільшення кількості працівників адміністрації
підприємства. Іноді підприємству є економічно вигіднішим увійти до
об’єднання з науковим центром, ніж залучати на договірній основі до
виконання науково-дослідних і пошукових робіт сторонню організацію.
Особливо, якщо це стосується довгострокових, проте перспективних і
прибуткових у майбутньому проектів. Проведення силами власного
об’єднання робіт із розробки та виробництва нових видів продукції або
опрацювання винаходів з принципово нових технологій у разі успішної
реалізації проекту дає не тільки прибутки, а й права на “ноу-хау”.
Важливим є і те, що в умовах неплатежів і складної процедури отримання
банківського кредиту підприємство, що увійшло до об’єднання, як правило,
отримує додаткові шанси на більш вигідних умовах залучити інвестиції у
свій розвиток.

Нарешті, робота в межах великого об’єднання сприяє створенню позитивного
іміджу підприємства у ділових колах, дозволяє використовувати його
фірмове ім’я на ринках України та за кордоном, що є також важливою
обставиною в умовах зростаючої конкуренції.

Таким чином, об’єднання підприємств в умовах перехідного до ринку
періоду з його ускладненнями і значними комерційними ризиками є
позитивним процесом. Очевидним є і те, що з часом цей процес стане більш
глибоким та набуватиме нового змісту – об’єднання підприємств
утворюватимуться переважно на основі приватної власності з метою більш
ефективного функціонування капіталу та використання всіх видів ресурсів,
а також для вирішення глобальних, транснаціональних програм.

25. Облік придбання підприємств

Якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим
підприємством (покупцем) ліквідується, то покупець, починаючи з дати
придбання, повинен:

а) включити до звіту про фінансові результати доходи та витрати
придбаного підприємства;

б) відобразити в балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства
та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.

У разі придбання контрольного пакета акцій (капіталу) іншого
підприємства покупець, починаючи з дати придбання, повинен відображати
придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.

Придбання відображається в обліку за вартістю, яка є сумою сплачених
грошових коштів або їх еквівалентів. Якщо придбання здійснюється шляхом
передачі інших активів або прийняття на себе зобов’язання, то вартість
дорівнює справедливій вартості (на дату придбання) активів або
зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами
іншого підприємства, збільшеної на суму витрат, які безпосередньо
пов’язані з придбанням.

Придбані покупцем ідентифіковані активи та зобов’язання визнаються
окремо на дату придбання та відображаються за їх справедливою вартістю.
Справедлива вартість придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань
визначається у порядку, наведеному в додатку до П(С)БО №19.

Якщо придбання здійснюється поетапно (наприклад, шляхом послідовного
придбання акцій), то кожна операція відображається окремо за
справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань, а
вартість окремих інвестицій поетапно порівнюється з часткою покупця у
справедливій вартості ідентифікованих активів і зобов’язань, які
придбані на кожному етапі.

Первісна (балансова) вартість гудвілу зменшується щомісячним рівномірним
нарахуванням амортизації протягом строку корисного його використання,
але не більше 20 років.

Строк корисного використання гудвілу визначається з урахуванням:

а) прогнозованого строку діяльності підприємства;

б) нормативно-правових актів або контрактів, що впливають на строк
корисного використання;

в) зміни попиту на продукцію (роботи, послуги) підприємства тощо.

Якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, то він
списується з включенням залишкової вартості до витрат.

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується із обчислюваними
збитками в майбутньому, то вартість негативного гудвілу визнається
доходом рівномірно протягом періоду утворення таких збитків.

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується у майбутньому без
збитків, то вартість негативного гудвілу визнається доходом:

а) у сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних немонетарних
активів, – рівномірно протягом строку корисного використання
(амортизації) придбаних необоротних активів, що залишився;

б) у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних немонетарних
активів, – у періоді придбання.

Вартість негативного гудвілу на дату балансу відображається у статті
“Інші необоротні активи” від’ємною величиною.

26. Облік злиття підприємств

Злиття – об’єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи,
або приєднання підприємств до головного підприємства), в результаті
якого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть
контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств з метою
досягнення подальшого спільного розподілу ризиків та вигод від
об’єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як
покупець.

Витрати, пов’язані зі злиттям підприємств (реєстраційні, інформаційні,
консультаційні тощо), визнаються витратами того періоду, протягом якого
вони були здійснені.

Показники фінансової звітності підприємств, що об’єднуються, включаються
до фінансової звітності об’єднаних підприємств за період, у якому
відбувається злиття, і за попередній період.

Об’єднане підприємство відображає активи, зобов’язання та власний
капітал об’єднаного підприємства за їх балансовою вартістю з урахуванням
зміни облікової політики (якщо це відбулося).

Внутрішня заборгованість та результати операцій між об’єднаними
підприємствами виключаються при складанні фінансової звітності
об’єднаного підприємства.

27. Призначення консолідованої фінансової звітності та вимоги до її
подання

Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.

Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого
підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності
однієї з таких умов:

а) якщо воно повністю належить іншому підприємству;

б) згоди власників частки меншості.

До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової
звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком показників фінансової
звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з причин,
зазначених далі.

Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до
консолідованої фінансової звітності, якщо:

а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було
придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом
короткострокового періоду;

б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його
здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких
дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно
до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові
інвестиції”.

Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх
підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової
звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату
балансу.

Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи
підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних
операцій та інших подій за схожих обставин.

Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо
 застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у
примітках до консолідованої фінансової звітності.

28. Порядок складання консолідованої фінансової звітності

Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого
додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до
аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.
Склад і форми фінансової звітності визначені Положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку 1-5.

При складанні консолідованої фінансової звітності можуть не наводитися
статті (рядки) форм фінансової звітності, по яких у групи підприємств
відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були в
попередньому звітному році), та підлягають виключенню:

а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в
кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в кожному
дочірньому підприємстві;

б) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

в) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових
операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової
звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах
дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку
голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до
власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств,
зменшеного (збільшеного) на суму нереалізованого прибутку (збитку) від
внутрішньогрупових операцій.

Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від
зобов’язань та власного капіталу материнського підприємства у
вписуваному рядку 385 “Частка меншості”. У консолідованому звіті про
фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається
у вписуваному рядку 215 “Частка меншості” від’ємною величиною у дужках.

Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку
меншості в капіталі дочірнього підприємства, то на суму такого
перевищення і величину наступних збитків, яка належить до частки
меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному
капіталі групи підприємств за винятком тієї частини, щодо якої меншість
має зобов’язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій
звітності дочірнього підприємства відображено прибуток, то вся сума
такого прибутку розподіляється на частку материнського підприємства до
покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок
материнського підприємства.

Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, за якими
накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами
групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або
збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями
дочірнього підприємства, незалежно від оголошення дивідендів.

Вартість гудвілу або негативного гудвілу, які виникають при консолідації
фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності
дочірніх підприємств, визначається згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств” і відображається в
консолідованому балансі у вписуваному рядку 075 “Гудвіл при
консолідації”. При цьому вартість негативного гудвілу вираховується при
визначенні показника цього рядка.

Різниця між балансовою та справедливою вартістю придбаних
ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання відображається у
консолідованій фінансовій звітності у складі витрат (доходів) протягом
періоду корисного використання відповідного активу або терміну погашення
зобов’язання.

Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показників
фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами
України, у валюту України, визначаються згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” і відображаються
у консолідованому балансі у вписуваному рядку 375 “Накопичена курсова
різниця”. При цьому негативна курсова різниця наводиться у дужках і
вираховується при визначенні підсумку розділу “Власний капітал” Балансу.
Такі різниці в консолідованому звіті про власний капітал відображаються
у додатковій графі “Накопичена курсова різниця».

Консолідований звіт про рух грошових коштів складається на основі
консолідованого балансу, консолідованого звіту про фінансові результати
та консолідованого звіту про власний капітал згідно з положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” і
21 “Вплив змін валютних курсів”.

29. Порядок розкриття інформації про об’єднання підприємств і
консолідацію фінансових звітів

У примітках до фінансової звітності за період, у якому відбулося
об’єднання підприємств, вказуються:

1. Назва та загальна характеристика підприємств, що об’єдналися.

2. Дата об’єднання.

3. Інформація про закриття або продаж складової частини діяльності
об’єднаних підприємств.

У примітках до фінансової звітності за період, у якому відбулося
придбання підприємства (контрольного пакета акцій), наводиться
інформація про:

1. Відсоток придбаних акцій з правом голосу.

2. Вартість придбання і опис активів або зобов’язань, що надаються або
повинні бути надані покупцем у порядку оплати.

3. Характер і сума забезпечення реструктуризації та інших витрат на
закриття підприємства, які виникають в результаті придбання і визнані на
дату придбання.

У примітках до фінансової звітності також наводиться інформація про:

1. Строк корисного використання гудвілу (негативного гудвілу).

2. Обґрунтування періоду амортизації, якщо строк корисного використання
гудвілу перевищує 20 років.

3. Звіряння вартості гудвілу (негативного гудвілу) на початок та кінець
звітного періоду з висвітленням:

– Первісної вартості та нарахованої суми амортизації (зносу) на початок
та кінець звітного періоду.

– Вартості гудвілу або негативного гудвілу, які виникли в результаті
придбання та зараховані на баланс у звітному періоді.

– Суми амортизації гудвілу, нарахованої за звітний період.

– Іншого списання вартості гудвілу (негативного гудвілу) у звітному
періоді.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про
злиття підприємств:

1. Сума активів та зобов’язань, внесена кожним підприємством.

2. Види та кількість випущених акцій разом з часткою акцій, що мають
право голосу, кожного підприємства, які були обмінені при злитті.

3. Дохід (виручка) від реалізації, інші операційні доходи, надзвичайні
доходи та чистий прибуток (збиток) кожного підприємства до дати злиття,
які включені до фінансової звітності об’єднаного підприємства.

У примітках до консолідованої фінансової звітності наводиться інформація
про:

1. Перелік дочірніх підприємств із зазначенням назви, країни реєстрації
та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у
разі її незбігу з часткою в капіталі).

2. Причини, з яких показники фінансової звітності дочірнього
підприємства не включено до консолідованої фінансової звітності.

3. Характер відносин між материнським і дочірнім підприємством, якщо
материнське підприємство не володіє в дочірньому підприємстві (прямо чи
непрямо) більш як половиною голосів.

4. Назву дочірніх підприємств, в яких материнському підприємству прямо
або непрямо (через дочірні підприємства) належить більше половини
голосів але, яке з причин відсутності контролю не є дочірнім
підприємством.

5. Вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан
(на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі
показники попереднього періоду.

6. Статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася
різна облікова політика.

30. Склад фінансових звітів малих підприємств

Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку №25
“Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” фінансова звітність
малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про
фінансові результати (форма 2-м). Дані форми є скороченим варіантом форм
№ 1 і 2.

При цьому інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у
фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та
місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності
підприємства; середню чисельність персоналу підприємства протягом
звітного періоду. А також, кожний фінансовий звіт повинен містити дату,
станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює.
Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від
звітного періоду, передбаченого П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової
звітності”, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у
примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені
елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності
відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то
підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були
використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

31. Структура і порядок складання Балансу суб’єкта малого підприємництва

Баланс суб’єкту малого підприємництва має таку ж структуру, як і баланс
ф. 1 – він складається з активів і пасивів, які в свою чергу розподілені
по окремих розділах за суттю.

У статті “Незавершене будівництво” відображаються вартість незавершених
капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що
здійснюються для власних потреб суб’єкта малого підприємництва, а також
авансові платежі для фінансування таких інвестицій.

У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на
умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних державних
майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також
вартість інших необоротних матеріальних активів, державні (казенні) та
комунальні підприємства відображають вартість майна, отриманого на праві
господарського відання чи праві оперативного управління, у тому числі
вартість земельних ділянок, отриманих на праві постійного користування.
У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів.

У статті “Виробничі запаси” відображається вартість запасів сировини,
основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і
комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної),
будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання
в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться
витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги),
валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.

У статті “Готова продукція” відображається собівартість виробів на
складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання,
укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають
технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна
вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.

У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги”
відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм
продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями
заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна
вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської
заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.

У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом”
відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських,
фінансових і податкових органів.

У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі,
на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для
поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті
окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які
не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати
балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень,
відображаються у складі необоротних активів.

У статті “Статутний капітал” наводиться зафіксована в установчих
документах загальна вартість активів, які є внеском власників
(учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не
передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій
статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу
підприємства.

В цілому порядок складання балансу ф.1-м відповідає всім вимогам
бухгалтерського обліку. 

32. Структура і порядок складання Звіту про фінансові результати
суб’єкта малого підприємництва

Загальна структура звіту не відрізняється від стандартної форми 2,
різниця полягає в кількості статей.

У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації
продукції, товарів, робіт і послуг.

У статті “Непрямі податки та інші вирахування з доходу” відображається
сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з
доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов’язкові
збори).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань
з доходу.

Показники про непрямі податки та інші вирахування з доходу, податок на
прибуток, витрати і збитки наводяться в дужках.

У статті “Інші операційні доходи” відображаються суми інших доходів від
операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної
оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування
раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім
фінансових інвестицій) тощо. До цієї статті включається також дохід від
первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської
продукції та дохід від  зміни вартості біологічних активів з виділенням
у вписуваному рядку 041 доходу від первісного визнання біологічних
активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок
сільськогосподарської діяльності.

У статті “Інші операційні витрати” наводяться: собівартість реалізованих
оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових
інвестицій); відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума
списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів;
втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції;
відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних
витрат; інші витрати, що пов’язані з операційною діяльністю
підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за
звітний період відповідно до чинного законодавства сума єдиного податку,
плата за спеціальний торговий патент і сума єдиного (фіксованого)
податку для сільськогосподарських товаровиробників. Конкретна назва
податку і відповідна сума наводяться у рядку 131.

У цій статті наводяться також витрати від первісного визнання
біологічних активів і сільськогосподарської продукції, від зміни
вартості біологічних активів з виділенням у вписуваному рядку 132 витрат
від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської
продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.

У статті “Інші звичайні доходи” відображаються: дивіденди, відсотки,
доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових
інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних
активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць;
інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не
пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті “Інші звичайні витрати” відображаються: витрати на сплату
процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями (крім
фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних
активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31
“Фінансові витрати”; втрати від участі в капіталі; собівартість
реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових
комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки
фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які
виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною
діяльністю підприємства.

У статтях “Надзвичайні витрати” і “Надзвичайні доходи” відображаються
відповідно: втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж,
техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню
втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового
відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок
інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які
відповідають визначенню надзвичайних подій.

У статті “Податок на прибуток” відображається сума податку на прибуток,
яка відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17
“Податок на прибуток” визначається в розмірі поточного податку на
прибуток.

У статті “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і
готової продукції” показується збільшення або зменшення залишків
незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про
зменшення залишків наводиться в дужках.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020