UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська школа бухгалтерського обліку
Автор
РозділБухгалтерський облік, податки, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось9320
Скачало528
Опис
Безкоштовна робота. Закачати, опрацювати і отримати високі бали!
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

енні

княжу печатку.

 

Поштовхом у розвитку культури, освіти і облікової науки в Київській

державі стало християнство: створювались школи, видавались книги,

розвивалась наука, зокрема, математика - як основа обліку.

 

Так, ідеї української бухгалтерії зародились в монастирях під впливом

візантійської наукової думки. Відповідна підготовка людей, які займались

обліком та іншою писарською роботою, здійснювалась в монастирях

Київської Русі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства. Там була

сконцентрована вся наукова думка, відкривались школи, де учні мали змогу

навчатись веденню обліку і записів.

 

Облік в монастирях був організований за принципом камеральної форми.

Об`єктами обліку була готівка, доходи, видатки, а також дебіторська і

кредиторська заборгованість. Суми дебіторської заборгованості клієнтів

відображались по дебету, а по кредиту - їх внески. В окремих касових

журналах реєструвались прибуткові та видаткові операції. Але облік не

був систематичним. У цей період в Україні переважала проста бухгалтерія,

хоча вже почали з`являтись паростки застосування подвійного запису.

 

В обліку тих часів застосовувався такий принцип: за кожен майновий

об'єкт повинна відповідати певна особа або група осіб.

 

Комірниками при княжому дворі були стольник і ключник. Перший займався

наглядом за княжим столом, контролював зберігання, оприбуткування та

видачу харчів, другий зберігав ключі від комор і магазинів.

 

Комірники несли матеріальну і кримінальну відповідальність за збереження

довірених їм цінностей. Винних били, "карали на горло", садили на "дибу"

за кожну виявлену недостачу. Пропонувалося навіть, щоб у приміщенні

складів до стін прибивати шкіру покараних за значну недостачу комірників

як попередження для новоприйнятих.

 

У монастирях був свій порядок розподілу облікових обов`язків:

управителем був келійник, йому підпорядковувались казначей і старці.

Казначей відповідав за зберігання грошей, вів їх облік. Старці несли

адміністративну та матеріальну відповідальність за ведення разових робіт

і виданих їм під звіт матеріальних цінностей. В деяких монастирях були

ще й прикажчики, які виконували обов`язки комірників, а також будівничі,

на яких покладались функції ревізорів.

 

Роль матеріально відповідальних осіб виконували виборні цілувальники. У

Статутній грамоті часів І. Мазепи є досить цікавий матеріал про

особливості обліку при будівництві Троїцької надбрамної церкви

Києво-Печерського монастиря: інвентаризація і утримання недостач з

попереднього будівничого; солідарна матеріальна відповідальність за всі

матеріальні цінності разом з казначеєм; казначей зберігав ключі від

комор, а будівничий опечатував комори; грошові надходження

обліковувались в спеціальній книзі, яку вели казначей та будівничий, при

цьому зазначалась кожна стаття, вказувалась дата і джерело надходження;

аналогічна книга відкривалась для видачі і виплати грошових коштів;

облік борошна, одягу та іншого інвентаря вівся в двох окремих книгах, в

одній по надходженню, в другій - по витрачанню.

 

Висока відповідальність при княжому дворі та в монастирському

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ