UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Уельс
Автор
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3074
Скачало485
Опис
Безкоштовна якісна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ь і

латинська назва Cambria. Згідно Гальфріду Монмутському, Cambria походить

від міфічного короля Камбера, але це слідує визнати за вигадку.

 

 

 

 

 

2. Історія

 

 

 

2.1 Ранній період

 

 

 

Люди заселили територію нинішнього Уельсу в кінці останнього

льодовикового періоду. Документальні свідоцтва з'являються під час

римської окупації Британії. У той час Уельські землі були поділені між

декількома бриттскими племенами, найчисленнішими і могутніми з яких були

сілуры на південному сході і ордовики на північному заході. Римляни

спорудили в нинішньому Південному Уельсі декілька фортів, самим західним

з яких був Кармартен (Caerfyrddin, лат. Maridunum), і здобували золото в

Долейкоті (нині Кармартеншир). Крім того, вони побудували фортецю в

Кайрлеоне (Isca Silurum), де зберігся величний амфітеатр. Римляни

просунулися і до Північного Уельсу, і одна з сердньовалійских повістей,

«Сон Максена» (Breuddwyd Macsen) передає легенду, ніби один з останніх

римських імператорів Магн Максим (іспанець, що служив генералом в

Британії), був одружений на дочці місцевого вождя з Сегонтія, нині

Кайрнарвон, графство Гвінед. Під час римської окупації, приблизно в IV

столітті до Уельсу прийшло християнство.

 

Після відходу римських військ з Британії (до 410), романізовані бритти

створили безліч дрібних королівств. Держави південних і східних рівнин

острова були швидко завойовані наступаючими англосаксами, але

королівства, розташовані в гористих районах Північної Англії і

нинішнього Уельсу опинилися більш стійкі. Врешті-решт, бриттські

королівства півночі випалини під ударами англосаксів і шотландців, але

західним бриттам вдалося закріпитися в Уельсі. Проте втрата родючих

земель і багатих міст південного сходу острова не дозволили їм ефективно

боротися за повернення цих територій. Приблизно в 540 році Гильда

Премудрий писав:

 

Таким чином, багато хто з нещасних уцілілих, захоплені в горах, був

масово знищений; інші, виснажені голодом, підходили і протягували руки

ворогам, щоб навіки стати рабами, якщо, проте, їх не вбивали негайно, що

вони вважали за найвищу милість. Інші ж прагнули заморських областей з

великим риданням.

 

До VIII століття східна межа Уельсу більш-менш встояла. Традиційно

вважається, що Оффа, король Мерсиі, побудував величезний земляний вал по

межі своїх володінь, щоб відділити від Уельсу заселену в основному

валлійцями частину Поуїса, яку він завоював. Вал Оффи частково зберігся

до наших днів, а валлійці дотепер іноді, відправляючись до Англії,

говорять, що перетинають Вал Оффи (croesi Clawdd Offa).

 

Найкрупнішими королівствами були Гвінед (північний захід Уельсу),

Дехейбарт (південний захід) і Поуїс (схід і північний схід). Більшість

їх правителів походила з будинку Родрі Великого. Хоча Уельс не був

єдиною державою, а королівства часто ворогували між собою (привертаючи

на свою сторони англійців, ірландців і скандінавів), країна була

з'єднана загальною культурною спадщиною, а також зведенням законів,

кодифікуючих Хивелом Добрим.

 

 

 

2.2 Після норманського завоювання

 

 

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ