UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Філософські проблеми геосистем
Автор
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4763
Скачало356
Опис
Безкоштовна якісна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я», «стійкість», «критичні крапки», що зародилися в

надрах техніки, почали розповсюджуватися на природні об'єкти.

Загострюється інтерес до прогнозування. При цьому мова йде як про

прогнозування спонтанного (внутрішнього) розвитку природних процесів,

так і прогнозуванні змін природи, що відбуваються під впливом людської

діяльності.

 

Основний напрям діяльності природодослідника зводиться, перш за все, до

виявлення можливості або неможливості «вписування» технічних систем в

природні комплекси. Звідси і типова для даного етапу форма контакту з

технічними науками – «експертиза» варіантів технічних рішень і проектів.

 

Помітно, що представники технічних наук, що ще недавно відносилися до

цієї діяльності вельми насторожено, в останні десятиліття стали все

більш серйозно і шанобливо відноситися до подібних робіт. Географи і

екологи все частіше отримують прохання і доручення проаналізувати

можливі наслідки здійснення тих або інших крупних проектів використання

природних ресурсів, дати прогноз наслідків технічних дій на природу,

розробити норми навантаження на природні комплекси, взяти участь в

розробці стандартів. Розділ «прогноз зміни природи під впливом

пропонованої проектної споруди» стає важливою часткою проекту.

 

На відміну від першого етапу, коли зміни природи розглядувалися тільки,

як цілісне позамасштабне явище, тут починає пробивати собі дорогу ідея

про якісну неоднорідність природи і про її відносну територіальну

дискретність і ієрархічну будову.

 

В цілому цей етап можна позначити як період протидії традиційній сфері

самостійної дії технічних наук. Природознавство прагне змінити роль

«служниці» на позицію інспектора, наділеного широкими заборонними

правами.

 

Зростання кількості, різноманітності і особливо мощі технічних засобів,

збільшення компонентів природи і просторів, охоплюваних дією технічних

комплексів – загострили проблему. Різко зріс не лише науковий, але, перш

за все суспільний інтерес до проблеми.

 

Не дивлячись на збільшений масштаб емпіричних спостережень, на відоме

організаційне зміцнення напрямів, що раніше зародилися, у виступах

представників природних і технічних наук все частіше почала звучати

нотка незадоволення досягнутими результатами, нарікання на відставання

теорії взаємодії техніки і природи від завдань, що сильно ускладнилися,

висуваються перед наукою в умовах науково-технічної революції.

 

Зв'язано це можливо з тим, що накопичення фактів на попередніх етапах не

змінило самої моделі аналізу процесу, що цікавить нас. І природа і

техніка в переважному числі досліджень і популяризаторських виступів

продовжують розглядуватися як абсолютно самостійні протиборчі сили. При

цьому багато природодослідників не позбавилися від прагнення дати оцінку

цим силам, спираючись на ціннісні категорії – «добро» і «зло». Оцінки ці

історично мінялися. То техніка виступала в ролі доброї феї, що

протистоїть сліпим силам природи, то вона ж розглядувалася, мало не як

страшна апокаліптична сила, виступаюча проти «матінки – природи».

 

Тому те на перших двох етапах не лише природа і техніка, але і технічні

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] 11 [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ