UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Філософські проблеми геосистем
Автор
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4765
Скачало356
Опис
Безкоштовна якісна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ь яких в значній мірі визначається штучними

умовами, що створюються в результаті використання тих або інших

технічних засобів (наприклад, сільськогосподарських, лісогосподарських,

природоохоронних)

 

Природно-технічні геосистеми, або геотехсистеми – це комбінації знарядь

і засобів праці, зв'язані єдиним технологічним циклом і що виконують

певну технологічну функцію. Техніка в геотехсистемі має певну соціальну

функцію, виступаючи, як своєрідний механізм, що дозволяє суспільству

пристосовуватися до навколишнього середовища, а з іншою пристосувати

природу до задоволення своїх потреб.

 

 

 

 

 

1. Проблема системної парадигми в природних геосистемах

 

 

 

Серед природних систем в навколишньому середовищі особливу роль грають

природні геосистеми. Будучи цілісні і разом з тим ділимі на підлеглі

системи і підсистеми, вони охоплюють всю поверхню планети і разом з цим

як автономний фрагмент самостійно функціонують на невеликому, цілком

осяжному просторі.

 

«Історія фізичного світобачення, – писав А. Гумбольт – є історія

пізнання цілісності природи», уявлення про яку людство осягало поетапно.

Спочатку все зводилося до пізнання існування компонентів природи, надалі

в різних аспектах розроблялася концепція про їх взаємодію і

взаємообумовленість. Найбільшого розуміння природної середи людство

досягло, використовуючи принципи спільної теорії систем, розвиток якої

пов'язаний з ім'ям Людвіга Берталандрі (1901–1971). Нова концепція

забезпечила уявлення про географічну середу як про ієрархічну систему,

цілісну самій по собі і діленою на підлеглі цілісності.

 

Системна парадигма відкрила перед географією нові перспективи. По-новому

почав трактуючи круговорот субстанції в географічній оболонці. Нове

трактування отримав процес зміни кількості ентропії і негентропії в

ландшафтній середі. На базі системного підходу по-новому почали

сприйматися уявлення про преобразовательной і стабілізуючу динаміку

географічної середи. З початку 1960-х рр. утвердилось поняття про

геоситемах і зачало створюватися вчення про них, що поглинуло багато що

з накопиченого раніше ландшафтоведением, проте немало колишніх уявлень

про ландшафти втратили при цьому своє значення.

 

При поверхневому підході геосистеми вважають інколи за синонім

географічного комплексу, що абсолютно не відповідає змісту цих понять і

міжнародним термінологічним нормам: ні на одній мові, що оперує

науковими поняттями, комплекс не розглядується як синонім системи і

смисловий нюанс між цими термінами зазвичай не оспорюється. Підхід з

позицій спільної теорії систем – ось що характерний для вчення про

геосистеми; це не було властиво ландшафтознавству першої половини

нинішнього століття. В порівнянні з ландшафтознавством минулого вчення

про геосистеми в значно більшому ступені має екологічну спрямованість в

орієнтації на екологічні умови місця існування. Тим часом до недавнього

часу ландшафтознавство розвивалося переважно на літогенній основі і не

було настільки виразно спрямовано до виявлення, зв'язків природної

середи з людським суспільством і вивченню її екологічних властивостей.

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ