UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеологічна будова Боково-Хрустальського вугленосного району та підрахунок запасів кам’яного вугілля по пласту l3
Автор
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4175
Скачало380
Опис
Безкоштовна робота з гідрології. Для студентів і тих, хто вивчає гідрологію
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ості родовища.

 

Проведені на стадіях детальної розвідки роботи конкретизують і уточнюють

отримані в результаті попередньої розвідки представлення про особливості

геологічної будівлі досліджуваної площі, промислової значимості

вугільних шарів, ступеня їхньої витриманості, контури промислового

поширення, тектоніки родовища (характер і ступінь ускладненості основних

структурних форм залягання порід вугленосної товщі доповненими

складками, волнистістю, флексурами, розривними порушеннями).

 

 

 

3.2 Оконтурювання запасів вугілля різних груп та категорій

 

 

 

Система розміщення розвідницьких виробок, їх глибини і відстані між ними

визначаються в кожнім окремому випадку в залежності від ступеня

витриманості вугільних шарів або складності умов їхнього залягання.

 

Так як би перетворюється в ряд зімкнутих багатогранних призм, кожна з

який має висоту, рівну міцності шару у виробці, при якій вона виділена.

Запаси вугілля в кожній призмі визначаються як добуток її висоти на

площу основи й об'ємну масу, а загальні запаси по шару (покладу) -

підсумовуванням запасів окремих призм.

 

Метод розрізів (перетинів). За даними виробок будуються геологічні

розрізи, на яких зображуються перетини шару у вертикальній чи

горизонтальній площини. На цих перетинах виконуються оконтурювання

запасів, виділення фігур підрахунку, що поєднують запаси різного

промислового значення (балансові чи забалансові) і ступеня

розвіданності; при цьому враховуються однорідність геологічної будівлі

шару, складу і якості вугілля, ідентичність гірничо-геологічних умов.

 

Блоки, запаси яких підраховують, виділяють між суміжними перетинами, на

яких оконтурюються підраховуємі фігури. Обсяг запасів у блоках

визначається як добуток величини лінійних запасів підраховуємих фігур

при умовно прийнятій їхній товщині в 1м на довжину блоку - відстань між

суміжними перетинами (розрізами). Якщо площі фігур у суміжних перетинах

більш-менш рівновеликі, а перетини близькі до рівнобіжних, обсяг блоку

(V) визначають по формулі призми:

 

 

 

 

 

де S1 і S2 - площі фігур у суміжних перетинах;

 

l - довжина блоку (між перетинами).

 

Якщо площі фігур у паралельних перетинах розрізняються більш ніж на 40%,

для підрахунку обсягу блоку використовується формула усіченої піраміди:

 

 

 

 

 

 

 

Для крайових блоків, обмежених з однієї сторони перетином, а з іншого

боку, неправильною поверхнею тіла шару, застосовуються формули клина:

 

 

 

чи конуса

 

 

 

Де S - площа фігури в перетині;

 

l - відстань від площини перетину до точки мінімальної потужності шару

на лінії його виклинцьовування.

 

Підрахунок на горизонтальних перетинах застосовується рідко, звичайно

для визначення запасів потужних шарів на прийнятих проектом горизонтах

відробки.

 

Метод ізоліній застосовується при горизонтальному чи близькому до нього

заляганні шару. На умовній площині, рівнобіжній нашаруванню, будуються

ізолінії рівної потужності шару. Відстані між ізолініями вибираються в

залежності від форми покладу, характеру зміни потужності, густоти мережі

розвідницьких виробок, передбачуваних умов розробки (наприклад, висоти

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ