UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗастосування нарисної геометрії у геодезії
Автор
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось10858
Скачало416
Опис
Безкоштовна робота з гідрології. Для студентів і тих, хто вивчає гідрологію
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ку в'їзду. Оскільки

бровки в'їзду являють собою проекції ліній найбільшого скату

площинив'їзду, то із точок нижньої бровки з відмітками 60, 59, 58 та 57

проводимо прямі, перпендикулярні до бровки /ці прямі є горизонталями

площини в'їзду/, які перетинають верхню бровку у точках, що мають

відпоаїдні числові відмітки 60, 59, 58 та 57.

 

Таким чином, виконано градуювання площини нахиленого в'їзду проведено в

ньому горизонталі з числовими відмітками 60, 59, 58 та 57;

 

2/ градуюємо нижній укіс насипу. У будь-яку точку нижньої бровки,

наприклад з відміткою 60, розмістимо вершину прямого кругового конуса і

з неї як із центра описуємо дугу кола, щo є допоміжною горизонталлю

конуса, радіусом, рівним інтервалу укоса насипу: l = 1/i = 1,5 м .

Відмітка цієї горизонталі конуса буде на одиницю менша від числової

відмітки вершини і становитиме 59 м ;

 

З/ проводимо ряд дуг кіл, які є також допоміжними горизонталями конуса,

радіусами, рівними 2lH, 3lH , i одержимо горизонталі конуса з числовими

відмітками 58, 57 м;

 

4/ дотично до горизонталей конуса з відмітками 59, 58, 57 м iз

точок бровки з відповідними числовими відмітками проводимо горизонталі

нижнього укоса насипу;

 

5/ перпендикулярно до горизонталей нижнього укоса проводимо масштаб

спаду площини.

 

Задачу можна спростити, як це показано для верхнього укоса. Досить

провести одну допоміжну горизонталь конуса з відміткою 59 м і дотично до

неї а точки верхньої бровка з відміткою 59 м - горизонталь укоса, яка

має числову відмітку 59 м. Усі наступні горизонталі з цілочисельними

відмітками проводять паралельно горизонталі з відміткою 59 м, причому

відстань між горизонталями дорівнює інтервалу укоса lH = 1,5 м.

 

 

 

3.4 Визначення площ укосів

 

 

 

Для того щоб визначити площу укосів насипу та виїмки, необхідно знайти

натуральну величину відсіку площини укоса, що можна здійснити методом

обертання відсіку площини укоса навколо горизонталі.

 

Наприклад, необхідно визначити площу правого укоса насипу AВCD, що

примикає до горизонтального майданчика а відміткою 40,0 м /рис.

3.30/. Спочатку визначимо натуральну величину відсіка площини укоса,

який є трапецією AВCD. Для цього площину укоса необхідно сумістити з

однією з горизонтальних площин рівня. Оскільки укіс АВСD являє собою

трапецію, в якій основи AB та CD є горизонталями з числовими відмітками

відповідно 40 та 35 м , площину укоса слід сумістити з

горизонтальними площинами рівня, що мають числові відмітки 40 та 35 м.

Сумістимо площину укоса з горизонтальною площиною з відміткою 35 м.

Позначимо цю площину р35 . Обертання площини укоса будемо здійснювати

навколо горизонталі CD з відміткою 35 м.

 

Для побудови натуральної величини площини укоса сумістимо з р35 точки А

та В укоса. Визначимо радіуси обертання точок А та В. Для цього на плані

з точок А40 та В40 проводимо прямі, перендикулярні до С35 D35, точка

перетину яких з C35 D35 позначимо К та L. . Точки K та L є центрами

обертання точок A та B , а A40K та B40L - проекціями радіусів обертання,

які у даному прикладі рівні між собою (A40K = B40L) і є лініями

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ