UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Семантичні засоби комічного в сучасній українській літературній мові
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3865
Скачало164
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

29

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

Вступ

 

 

 

1. Семантика як розділ мовознавчої науки

 

 

 

2. Семантичні засоби комічного в художньому тексті

 

 

 

3. Мовна гра та гумор у рекламному тексті

 

 

 

4. Літературні цитати та ремінісценції на газетних шпальтах

 

 

Висновки

 

 

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

 

 

Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за спільністю значень

у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце,

і його значеннєвість визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова

зумовлений відношеннями, які формуються в сітці протиставлень даного

слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є

найрухомішою серед усіх мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має

здатність до саморегулювання, тобто такої перебудови, яка б не

порушувала системності, що необхідно для постійної комунікативної

придатності.

 

Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначається на системних

відношеннях. Нерідко трапляються випадки, коли слово, набуваючи нового

значення, впливає на появу подібних значень у всіх інших семантичне

по-в’язаних із ним слів. Іншими словами, відбувається семантичне

"зараження" слів певної мікросистеми, внаслідок чого у системних

об'єднаннях виникає паралелізм значень, а нерідко й форм. Так, зокрема,

коли якесь із слів, що позначало температуру, стало використовуватися

для позначення почуттів, то згодом цей семантичний процес охопив усю

лексико-семантичну групу: теплі стосунки, гаряче серце, палке кохання,

вогонь душі, любові жару холодний погляд, в його голосі чувся лід, Вони

зійшлися: тьма і промінь. Пісні і проза, лід і пломінь" (О. Пушкін у

перекладі М. Рильського). Пор. ще назви музичних інструментів і назви

виконавців на цих інструментах: Він в оркестрі перша скрипка. Валторна,

дайте звук Контрабас, вас зовсім не чути, деякі з лексико-семантичних

об'єднань мають дуже, чітку, строгу системну організацію. Так, скажімо,

дієслова, що означають переміщення (рух) — це струнка система, елементи

якої розрізняються за трьома ознаками:

 

1) спосіб руху (йти, їхати, плисти, летіти тощо); 2) характер руху —

самостійний, незалежний і несамостійний, залежний (йти, їхати і везти,

нести, тягти тощо); 3) напрямок руху (в'їхати, заїхати, з'їхати,

виїхати, від'їхати тощо).

 

Системність лексичного складу зумовлена не тільки комунікативними

потребами (при формуванні фрази мовець спершу згадує лексико-семантичне

об'єднання, а вже потім відшукує в ньому необхідне йому найточніше

слово), а й системністю об'єктивного світу, який відображений у лексиці.

 

Як будь-яка система, лексико-семантична система базується на

відношеннях. Як і в фонології, тут відношення бувають парадигматичними й

синтагматичними.

 

Парадигматичні відношення — це відношення між словами на основі

спільності або протилежності їх значень. Зокрема, тут можна виділити: 1)

відношення смислової подібності (синонімія); 2) відношення смислового

протиставлення (антонімія); 3) відношення смислового включення

(гіпонімія); 4) відношення супідрядності (наприклад: ялина, сосна, кедр,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ