UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Анти суржик. Найпоширеніші суржикові форми та їх правильні мовні відповідники
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3686
Скачало236
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

 

 

 

Факультет: правознавства та міжнародних відносин

 

Спеціальність: правознавство

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

Анти суржик. Найпоширеніші

 

суржикові форми та їх

 

правильні мовні відповідники

 

 

 

 

 

Група: ПЗ-12

 

Студента І курсу

 

Легкобита Івана

 

Вікторовича

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2006 р.

 

План

 

 

 

1. Вступ.

 

2. «Суржикізація» сучасних видань для дітей.

 

3. Хвороба, що перетворює людей на пітекантропів, калік і рабів.

 

4. Словник русизмів у сучасній українській мові.

 

5. Висновок

 

 

 

1. Мова – це спосіб само ідентифікації в історичному просторі, мета

соціальна площина, що відображає стан генетичної інформації в людині й

на рівні нації (соціальний філогенез). Феномен мови у третьому

тисячолітті вийшов за межі суто лінгвістичних знань. Вона виконує

націє-творчу функцію: соціалізація людини відбувається в атмосфері

(аурі) національної мови. З цієї причини у визначенні нації більшість

дослідників подають мовний компонент, а в ієрархії атрибутів нації мова

посідає домінантне місце – поряд із національною самосвідомістю,

елементом і виявом якої є ставлення до мови.

 

В Україні за останні роки мовне питання з царини філологічної,

лінгвістичної перейшло в площини політики, соціології, філософії. Але

проблема полягає не в тому, що нині ми потребуємо нових методик і

технологій для дослідження мови в контексті мислення, свідомості,

нейрофізіології мозку тощо. В нашій державі мова – спосіб маніпулювання:

тепер за «мовним питанням» можна сховати питання політичне, фінансове,

економічне… У мову почали грати. Це забаганка для тих, хто не

компетентний у розв’язанні мовної проблеми.

 

Сьогодні в українському мовознавстві ще немає таких галузей, як

нейролінгвістика, психолінгвістика, етнопсихолінгвістика, філософія мови

тощо на рівні наукових шкіл. Тут європейці випередили нас щонайменше на

50 років. Нині дедалі більше науковців прагнуть кваліфіковано займатися

соціолінгвістикою. І в цьому не було б нічого поганого, якби не той

факт, що в соціолінгвістику приходять «фахівці», які абсолютно не

володіють базовими знаннями ані про мову, ані про соціум, ані про

соціолінгвістику. Єдине, що вони можуть, - писати претензійні статті. І

все – заради підкріплення фактажем цинізму деяких політичних сил.

 

Такі дослідники у своїх працях за серпанком соціолінгвістики прагнуть

приховати елементи далеко не філологічні, не мовні, а політичні. Мова в

їхніх руках – гумовий м’яч, який можна штовхати та підкидати. Але, що

найголовніше, зазвичай сам м’яч наприкінці таких досліджень може десь

загубитись, а рефреном стає незадоволеність державною політикою щодо

російськомовного населення, яке мовляв усі «звинувачують в

інтелектуальній неспроможності» у зв’язку із «незнанням великої

української мови». Такі мовознавці стверджують, що «українське питання»,

«асиміляція української мови», «каліцтво української мови», «лінгвоцид»

- політичні профанації, бо насправді за радянських часів українська мова

не мала жодних політичних заборон.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ