UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Європейське мовознавство епохи Cередньовіччя і Відродження
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3735
Скачало187
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Європейське мовознавство епохи середньовіччя і Відродження.

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Тенденції розвитку мовознавства Європи.

 

2. Течії філософського осмислення мовознавства.

 

3. Українське мовознавство XI — XVIII ст.

 

4. Використана література

 

 

 

1. Тенденції розвитку мовознавства Європи.

 

 

 

Протягом VI—XII ст. у Західній Європі зусилля вчених були спрямовані

переважно на засвоєння латинської спадщини. Із зародженням і

становленням схоластичної логіки граматику розглядали як допоміжну

дисципліну, яка служить суто практичним потребам оволодіння читанням і

письмом. Вивчення граматики було цілком підпорядковане логіці, визнано

логіко-граматичні ідеї Арістотеля. Граматику Доната застосовували для

тлумачення явищ інших мов. Лише з XIII ст., у передренесансний період,

коли європейські вчені ширше і глибше ознайомились із працями

Арістотеля, граматика стає частиною філософії, ключем до розуміння

природи людського мислення. Формується концепція філософської граматики,

яка протиставляється практичній граматиці. На основі логічних ідей у

XIII ст. виникає логіко-граматична школа «модистів». Основою її

концепції було розмежування в мові трьох компонентів — речі, поняття,

слова, яким відповідали три категорії модусів — модуси існування, модуси

поняття і модуси позначення. Основну увагу модистів було зосереджено на

загальних способах позначення.

 

У XV—XVI ст., тобто в епоху Відродження з її культом Людини і

Прекрасного, виникає зацікавлення культурними й науковими пошуками

Давньої Греції, давньогрецькою мовою, згодом давньоєврейською, а також

живими національними мовами. Канонічні тексти Біблії почали перекладати

з давньоєврейської (Старий Заповіт) і давньогрецької (Новий Заповіт) на

живі літературні мови. З'являються граматики європейських мов —

іспанської та італійської (XV ст.), французької, англійської, німецької

(XVI ст.). В Італії, Іспанії, згодом у Франції та інших країнах Європи

виникають академії, які досліджують мови з метою їх нормування. Водночас

формуються самостійні мовознавчі традиції.

 

Розвиток мореплавства й торгівлі сприяв контактам з різномовними

країнами,, що стимулювало укладання багатомовних словників. З'явилась

ідея про множинність мов і про можливість їх зіставного вивчення

(дотепер мовознавці досліджували тільки свою мову). Іншими словами,

закладалися основи зіставного вивчення мов, виявлення в них спільного й

відмінного, що в свою чергу призвело до появи ідеї універсальної

граматики.

 

У XVII ст. почалися пошуки універсальних властивостей мови. Виникає ідея

створення «всесвітньої мови», що вимагало виявлення властивостей

реальних мов.

 

 

 

2. Течії філософського осмислення мовознавства.

 

 

 

У царині філософії мови простежувалися три концепції: емпірична Ф.

Бекона, раціоналістська Р. Декарта, науково-філософська Г.-В. Лейбніца.

 

Френсіс Бекон (1561—1626) за основу своєї концепції філософської

граматики взяв принципи індуктивного (емпіричного) методу пізнання. Він

висунув ідею створення порівняльної граматики всіх мов, у якій були б

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ