UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Мовознавство в СРСР (20-40 роки ХХ ст.)
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5323
Скачало259
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Мовознавство в СРСР (20-40 роки ХХ ст.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Умови розвитку лінгвістичної науки.

 

2. Концепції Миколи Яковича Марра.

 

3. Олександр Матвійович Пєшковський .

 

4. Лев Володимирович Щерба

 

5. Євген Дмитрович Поливанов

 

6. Іван Іванович Мещанинов

 

Використана література

 

 

 

1. Умови розвитку лінгвістичної науки.

 

 

 

Мовознавство в СРСР пройшло складний шлях. Ідеологічний прес і штучно

створена ізоляція вчених від світового наукового співтовариства

негативно позначилися на стані лінгвістичної науки. Ідеї зарубіжного

мовознавства (структуралізм, неогумбольдтіанство тощо) не отримали

поширення. Переважна більшість учених дотримувалася старих, передусім

молодограматичних, поглядів. Марризм, який тривалий час посідав

монопольне становище, завдав великої шкоди розвитку мовознавчої науки.

Водночас чимало радянських учених висунули оригінальні ідеї, які

випереджали зарубіжну лінгвістику.

 

Після жовтневого перевороту радянське мовознавство продовжувало

розвивати традиції, які було закладено в Росії у дожовтневий період

Харківською, Московською і Петербурзькою лінгвістичними школами. В

основному розвиток мовознавства відбувався у руслі молодограматизму, хоч

деякі вчені (Л. В. Щерба і Є. Д. Поливанов) шукали оригінальні підходи

до вивчення мовних явищ і висунули ідеї, відмінні від ідей зарубіжного

мовознавства.

 

У перші роки радянської влади помітним було деяке пожвавлення в

мовознавстві, пов'язане з інтересом до вивчення раніше табуйованих мов

різних етносів, що населяли країну. Учені розробляли писемність на

латинській графічній основі для безписемних мов, а це вимагало

ґрунтовного дослідження їхньої внутрішньої структури, що давало

безцінний матеріал для теоретичних узагальнень. Однак період піднесення

був нетривалим. Посилювався тоталітарний режим, науці нав'язували як

єдино правильну марксистську методологію. Так зване «мовне будівництво»,

гучно розрекламоване в засобах масової інформації, згорталося. Складені

алфавіти на латинській основі для всіх тюркських, фінно-угорських,

деяких кавказьких, іранських, тунгусо-маньчжурських та палеоазіатських

мов народів СРСР у 30-ті роки було переведено на кирилицю, щоб не

відрізнялися від російського. Русифікаторська політика призвела до

поступового відмирання багатьох мов. Ті вчені, які не поділяли нової

ідеології й політики, змушені були покинути країну (Бодуен де Куртене,

Поржезинський, Трубецькой, Якобсон та ін.) і продовжувати свої

дослідження за кордоном. Інші, які мали сміливість залишитися в країні і

відстоювати свої погляди, загинули в тюрмах і концтаборах (Поливанов,

Дурново, Ільїнсь-кий) або перебували на засланні (Селіщев, Виноградов,

Сидоров та ін.). Були й такі, хто щиро, а хто з принуки стали служити

новому режимові й розробляли марксистсько-ленінське мовознавство. Одним

із них був М. Я. Марр — творець так званого «нового вчення про мову».

 

 

 

2. Концепції Миколи Яковича Марра.

 

 

 

(1864—1934) народився на Кавказі в м. Кутаїсі, закінчив у 1890 р.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ