UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Мовознавство як наука
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось20101
Скачало575
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

 

 

Мовознавство як наука.

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Предмет і зміст мовознавства.

 

2. Основні завдання загального мовознавства.

 

3. Місце мовознавства в системі наук.

 

4. Прикладне мовознавство

 

5. Використана література

 

 

 

 

 

1. Предмет і зміст мовознавства.

 

 

 

Мова — один із найвизначніших божественно-людських витворів,

універсальне надбання людства й універсальна реальність суспільного

існування. Це, за висловом німецького філософа Мартіна Гайдеґґера, оселя

людського духа. І не дивно, що люди ще в давні часи зацікавились мовою і

створили про неї науку — мовознавство.

 

Мовознавство, або лінгвістика, — наука про природну людську мову загалом

і про всі мови світу як її індивідуальних представників.

 

Отже, предметом мовознавства є мова як притаманний тільки людині засіб

спілкування й окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у

статиці й динаміці, в їх теперішньому й минулому, в усіх їх

взаємозв'язках та взаємодії з іншими соціальними феноменами

(суспільством, свідомістю, культурою тощо). Проблеми сутності мови, її

функцій, структури і розвитку є дуже важливими, оскільки мова є

необхідною умовою мислення, існування й поступу суспільства. Через

пізнання мови пролягає шлях до пізнання людини.

 

Мовознавство — одна з найдавніших і найрозгалу-женіших наук. Усі

мовознавчі дослідження розподіляють між двома підрозділами цієї науки —

конкретним (частковим^ і загальним мовознавством. Конкретне мовознавство

вивчає окремі мови (україністика, полоністика, богомістика, русистика)

або групи споріднених мов (славістика, германістика, романістика тощо).

Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського

засобу спілкування, а також структуру й закономірності функціонування

всіх мов світу.

 

Деякі вчені пропонують розбити коло питань, що вивчають у курсі

загального мовознавства, на дві групи, розподіливши їх між власне

загальним (у вужчому значенні) і теоретичним мовознавством. У такому

разі загальне мовознавство — лінгвістична дисципліна, яка вивчає всі

мови світу і є ніби узагальненням конкретних лінгвістик (загальна

фонетика, загальна граматика, структура всіх мов світу, типологія мов

тощо). На відміну від власне загального мовознавства до теоретичного

мовознавства можуть бути віднесені лише лінгвістичні проблеми, що

стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища в її відношенні

до інших явищ дійсності. Цю науку можна назвати наукою про мову взагалі,

наукою про природу й сутність мови. Уся проблематика теоретичного

мовознавства може бути зведена до трьох проблем: 1) природа й сутність

мови, її організація; 2) відношення мови до позамовних явищ; 3)

методологія мовознавства. Отже, загальна структура мовознавства має

такий графічний вигляд:

 

 

 

Однак традиційно не розмежовують загальне й теоретичне мовознавство і

всі перелічені вище проблеми розглядають у загальному мовознавстві.

 

Між конкретним і загальним мовознавством існує тісний зв'язок: усе нове,

відкрите при вивченні окремих мов, з часом входить до теорії загального

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ