UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Структура мови
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось20307
Скачало562
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Структура мови

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Системний характер мови

 

2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними

одиницями

 

3. Основні й проміжні рівні мови

 

4. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови

 

5. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних

явищ у мові. Система і норма

 

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мова не є простим нагромадженням її одиниць — фонем, морфем, лексем,

конструкцій. Це складний, багатоплановий механізм, який має свою

внутрішню організацію — структуру. Поняття структури мови введене в

науку вченими Празької лінгвістичної школи. Згодом воно отримало

своєрідну інтерпретацію в глосематиці, де зв'язки і відношення всередині

мови абстрагувалися від її елементів. У сучасному мовознавстві в термін

структура мови нерідко вкладають різний зміст. Інколи його вживають як

синонім терміна система мови, хоча більшість мовознавців ці терміни

диференціюють.

 

 

 

1. Системний характер мови

 

 

 

Уведення поняття системи щодо мови пов'язують з іменем Ф. де Соссюра,

хоча пріоритет у цьому належить І. О. Бодуену де Куртене. Особливу роль

в обґрунтуванні системного підходу до мови відіграли праці українського

мовознавця О. О. Потебні.

 

Ф. де Соссюр називав мову системою знаків, які виражають ідеї. Усі

частини мовної системи, за Соссю-ром, можливо і необхідно розглядати в

їх синхронічному зв'язку. Що ж стосується діахронії, то Соссюр

заперечував її системність.

 

Поняття системи мови базується на взаємозалежності її елементів.

Системні відношення не є чимось зовнішнім для окремих компонентів

системи, а входять у ті елементи, утворюючи якісну їх характеристику.

Нерідко відмінність системних відношень є єдиною основою розрізнення й

самих елементів. Пор.: англ. love, love's, loves, loves' і love, loves,

loved, loving, де в другому випадку (ряді) love — дієслово зі значенням

«любити», а в першому випадку (ряді) love — іменник зі значенням

«любов». Таке розрізнення тут можливе на основі системних відношень (у

першому випадку love — член іменникової парадигми, у другому —

дієслівної). На основі принципу системності мови базується й таке

граматичне поняття, як нульова морфема (вода, води, воді, воду, водою,

воді, води, водф, водам, води, водами, водах). Відсутність закінчення в

родовому відмінку множини за його наявності в усіх інших відмінках

набуває граматичного значення, а оскільки відмінкові значення

виражаються закінченнями (флексіями), то в даному разі наявна нульова

флексія.

 

Положення про системний характер мови застосовується в сучасній

лінгвістиці до мови загалом, але найбільшою мірою — до фонетичних

одиниць. Наприклад, фонеми будь-якої мови не можна розглядати

ізольовано, поза фонологічною системою, а тим більше зіставляти

ізольовані фонеми однієї мови з ізольованими фонемами іншої мови,

незважаючи на їх позірну подібність. Фонему можна визначити лише

стосовно певної мови. Кожна з мов має свою систему фонем і свою систему

протиставлення фонем (фонологічних опозицій). Як зауважив Генрі Глісон,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ