UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Лексико-семантична система мови
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13048
Скачало367
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Лексико-семантична система мови

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Поняття лексико-семантичної системи

 

2. Парадигматичні відношення

 

3. Синтагматичні відношення

 

4. Епідигматичні відношення

 

5. Використана література

 

 

 

 

 

Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що

зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць,

різноманітністю відображених у них відношень і відкритістю для

постійного поповнення новими одиницями (словами та значеннями).

Своєрідність її також в тому, що вона на відміну від інших мовних систем

(фонологічної і граматичної) безпосередньо пов'язана з об'єктивною

дійсністю, віддзеркаленням якої вона є. Усе це утруднює її вивчення.

 

 

 

1. Поняття лексико-семантичної системи

 

 

 

Якщо системність фонологічного рівня і граматики в мовознавців

післясоссюрівського періоду не викликала сумнівів, то щодо системності

лексики їхні погляди не збігалися. Так, скажімо, французький мовознавець

А. Мартіне стверджував, що лексика несистемна, а англійський мовознавець

К.-Х. Ульман допускав, що в лексиці системними є тільки деякі пласти.

 

У вітчизняному мовознавстві про системність лексики було заявлено ще в

минулому столітті. Український мовознавець О. О. Потебня, який ґрунтовно

опрацював загальну теорію слова як у плані форми, так і в аспекті змісту

(теорія внутрішньої форми слова, вчення про ближче і дальше значення

слова, його багатозначність та історичну змінність значень), закликав

учених вивчати семантичні відношення між словами, закони і правила

внутрішніх змін у групах семантично пов'язаних слів.

 

Істотний внесок у теорію системності лексики зробив російський

мовознавець М. М. Покровський. На його думку, слова в своєму

семантичному розвитку орієнтуються на своїх системно з ними пов'язаних

партнерів (синоніми, антоніми тощо). Так, зокрема, рос. слово крепкий

мало спочатку значення «міцний, сильний», а його антонім слабый

відповідно протилежне значення — «який не відзначається фізичною силою»

(крепкий парень — слабый парень). Коли з часом слово крепкий набуло

значення «сильний за концентрацією, насичений» (крепкий чай), то,

орієнтуючись на нього, в цьому ж напрямку розвиває своє значення слабый

(слабый чай).

 

Таких прикладів, де розвиток значень слів зумовлюється не логікою речей,

а лише системними зв'язками навіть усупереч логіці, є чимало в будь-якій

мові. Як уже згадувалося, в українській мові слово південь спершу мало

значення «полудень, 12-та година дня», а його антонім північ відповідно

«12-та година ночі» (лише такі значення мають у російській літературній

мові полдень і полночь). Коли ж слово південь набуло значення «південна

частина світу» (для цього були реальні причини, бо опівдні сонце

перебуває в південній частині неба), слово північ стало позначати

протилежну півдневі сторону світу, хоч для цього об'єктивних позамовних

причин не було: опівночі на північній частині неба немає ні сонця, ні

місяця. Рос. батюшка і матушка спочатку функціонували як пестлива форма

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ