UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Мова – невідємна ознака народів і держав
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4653
Скачало279
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Мова – невід’ємна ознака народів і держав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Залежність стану мови від стану суспільства

 

2. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава

 

3. Фактори формування і взаємовпливу у системі «мова-держав».

 

Використана література

 

 

 

 

 

1. Залежність стану мови від стану суспільства

 

 

 

Розвиток і стан мови значною мірою залежать від стану суспільства. Мова

відображає зміни в усіх сферах суспільства, що суттєво різнить мову від

інших суспільних явищ.

 

Як суспільні зміни позначаються на мові? Зупинимося на найголовніших із

них.

 

1. Мова відображає особливості соціальної організації суспільства. Стан

мови залежить від характеру економічних формацій і форми держави. Так,

скажімо, для феодалізму характерний розпад держави на дрібні феоди. У

зв'язку з цим виникає багато дрібних територіальних говірок. За

капіталізму колишні дрібні територіально-адміністративні одиниці

об'єднуються, виникають нації. Спільний ринок вимагає єдиної мови для

держави. Усе це зумовлює нівеляцію діалектів і формування національної

мови. Дві тенденції в національному питанні (інтернаціоналізм і

націоналізм) призвели до двох тенденцій у мовній практиці: з одного

боку, стимулюються пошуки світових мов (живі міжнародні мови —

французька, німецька, англійська, штучні міжнародні мови типу есперанто,

піджини та ін.), з іншого — пуристичні тенденції (прагнення очистити

літературну мову від іншомовних запозичень).

 

2. У мові відображається соціальна диференціація суспільства.

Суспільство диференціюється за класовою, становою, майновою і

професійною ознаками. Це позначається на класовому використанні мови,

функціонуванні професійних підмов, жаргонів, арго. До різновидів

соціальної диференціації мови, на думку Б. М. Головіна, належить також

диференціація за типом діяльності соціального колективу (функціональні

стилі).

 

3. У мові відображаються демографічні зміни. Збільшення чи зменшення

населення, зміни в його складі, чисельності етносів, зрушення у

співвідношенні між міським і сільським населенням — все це певною мірою

впливає на мову. Так, скажімо, наплив російськомовного населення в

Україну, що свідомо сплановував союзний центр, призвів до того, що

міста, де в основному поселялися переселенці, поступово русифікувалися,

витіснивши з ужитку українську мову. Збільшення населення зрусифікованих

міст за рахунок вихідців із села, що мало місце в повоєнний період,

призвело до ще більшого скорочення носіїв української мови. Приплив

сільського населення в міста Росії позначився на змінах у російській

літературній мові: до неї ввійшла велика кількість так званих

просторічних слів та зворотів, відбулася «демократизація» російської

літературної мови внаслідок розкованості в уживанні неліте-ратурних

елементів.

 

Мовознавцям ніяк не вдається встановити межу між російською та

білоруською мовами. Річ у тім, що в часи тривалої боротьби між Росією і

Литвою порубіжні землі (Смоленщина) перемінно переходили від однієї

держави до іншої і відповідно сюди прибували то росіяни, то білоруси.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ