UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Мова та історія (розвиток мови)
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12526
Скачало419
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Мова та історія (розвиток мови)

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія

 

2. Зовнішні причини мовних змін

 

3. Внутрішні причини мовних змін

 

4. Темпи мовних змін

 

5. Використана лытература

 

 

 

Справжнє розуміння мови неможливе без осягнення різноманітних змін, які

мають місце в ній. Динамічні процеси мови можна простежити, розглядаючи

її в історичній перспективі. Вивчення мови як явища, яка розвивається,

власне, є дослідженням форм існування мови, що становить її суттєву

характеристику.

 

 

 

Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія

 

 

 

Мова постійно змінюється. Історична змінність мови — її суттєва ознака,

внутрішня властивість. Як зазначав О. О. Шахматов, у цей момент мова не

є такою, як вона була 10 хвилин тому. Змінність мови забезпечує її

відповідність змінним потребам комунікативної і пізнавальної діяльності

людини. Однак людина за своє життя не помічає змін у мові. Очевидно, тим

можна пояснити факт, що вчені дійшли висновку про змінність мови аж у

XIX ст. Це настільки захопило їх, що вони майже протягом ста років

вивчали тільки історичний аспект мови.

 

Як наголошував В. Гумбольдт, а пізніше О. О. Потебня та Г. Пауль, мова є

діяльністю і продуктом цієї діяльності. Так було започатковано

розрізнення статичного і динамічного аспектів мови. В. Гумбольдт,

зокрема, розрізняв «вивчення мов у стані їхнього розвитку» і «вивчення

організмів мов» [Гумбольдт 1960: 77]. Згодом це розрізнення вилилося в

соссюрівську дихотомію синхронії і діахронії.

 

Синхронія (від грец. synchronos «одночасний») — стан мови в певний

момент її розвитку; сукупність взаємопов'язаних і взаємозу-мовлених

елементів мови, які наявні й функціонують у певний умовно виділений

період.

 

Цей термін вживається і в іншому значенні: синхронія — це вивчення мови

як системи в абстрагуванні від її змін і часового чинника.

 

Діахронія (від грец. dia «через» і chronos «час») — історичний розвиток

мови, а також дослідження мови у процесі Ті історичного розвитку.

 

Ф. де Соссюр протиставляв синхронію як вісь одно-часовості і діахронію

як вісь послідовності і вважав, що це протиставлення відповідає

протиставленню статики і динаміки, системності і безсистемності. На його

думку, є дві абсолютно різні лінгвістики — синхронічна і діахронічна.

 

Ще більшої ваги це протиставлення набуло в деяких послідовників Ф. де

Соссюра, яке, по суті, призвело до повного розриву між цими двома

аспектами мови. Так, Л. Блумфільд зазначав, що знання історії мови в

процесі опису її сучасного стану не тільки не потрібне, а й шкідливе,

оскільки воно заважає досліднику неупе-реджено визначити відношення в

системі сучасної мови. Однак уже І. О. Бодуен де Куртене, який ще раніше

від Ф. де Соссюра прийшов до антиномії синхронії і діахронії, звернув

увагу на умовність виділення цих двох аспектів у вивченні мови, бо «в

мові, як загалом у природі, все живе, все рухається, все змінюється.

Спокій, зупинка, застій — явище умовне, це окремий випадок руху за умови

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ