UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Проміжні рівні мови
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось15009
Скачало322
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

Проміжні рівні мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Морфонологічний проміжний рівень мови

 

2. Словотвірний проміжний рівень мови

 

3. Фразеологічний проміжний рівень мови

 

Використана література

 

 

 

 

 

Основні рівні мови — фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і

синтаксичний — не існують ізольовано один від одного. Вони взаємодіють,

унаслідок чого на їх стику виникають проміжні рівні — морфонологічний,

словотвірний і фразеологічний.

 

 

 

1. Морфонологічний проміжний рівень мови

 

 

 

Морфонологічний рівень — проміжний між фонологічним і морфологічним.

Особливістю проміжних рівнів є те, що мовна одиниця одного рівня

функціонує в іншому рівні. У цьому разі фонологічна одиниця (фонема)

виконує допоміжну морфологічну функцію у складі морфеми, тобто йдеться

про морфологічне використання фонологічних засобів мови.

 

Проблема використання фонем як допоміжного морфологічного засобу стала

предметом дослідження особливої лінгвістичної науки — морфонології.

 

Морфонологія (із морфофонологія) — розділ мовознавства, який вивчає

фонологічну структуру морфем і використання фонологічних відмінностей із

морфологічною метою.

 

Якщо фонологія вивчає фонеми в системі мови та їх функції, а морфологія

— морфеми і словоформи, то морфонологія вивчає фонеми в їх

співвідношенні з морфемами і словоформами, встановлює основні варіанти

морфем і правила їх перетворення на інші варіанти.

 

У сучасному мовознавстві термін морфонологія вживається у двох значеннях

— вузькому і широкому. Морфонологія у вузькому значенні вивчає

варіювання фонем у морфах однієї морфеми, тобто чергування фонем: друг —

дружній, страх — страшити, сотня — сто, день — дня, веселий — весілля,

черниця — чорний тощо.

 

Морфонологія у широкому значенні досліджує фонологічний склад морфем і

способи їх розрізнення; видозміни морфем при їх сполучуваності в

процесах формотворення і словотворення, тобто стикові зміни морфем.

 

Вивчення морфонології у широкому значенні започаткував М. С. Трубецькой.

Він вважав, що морфонологія — це: 1) вчення про фонологічну структуру

морфем; 2) учення про комбінаторні звукові зміни, які відбуваються в

морфемах при їх поєднанні; 3) вчення про ряди чергувань, які виконують

морфологічну функцію. Відповідно до широкого розуміння морфонології, як

морфонологічну характеристику слова розглядають ті його

формально-структурні особливості, які є наслідком поєднання морфем у

слові і виявляються в чергуванні фонем, що входять до складу морфеми.

 

Фонеми, які чергуються в морфах однієї морфеми, називаються морфонемами.

Термін морфонема запропонував у 1927 р. польський мовознавець Г. Ула-шин

і визначив її як фонему в семасіолого-морфологіч-ній функції. Майже

одночасно з Улашином цей термін став уживати Трубецькой, але в нього він

укладав дещо інший зміст — «складний образ двох чи декількох фонем,

здатних взаємозамінюватися в межах однієї і тієї самої морфеми залежно

від умов морфологічної структури» або як «складне уявлення про всі члени

(два чи більше) чергування». Як приклади можна навести такі морфонеми:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ