UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Дистрибутивний аналіз. Методика безпосередніх складників. Трансформаційний аналіз – методи лінгвістичних досліджень
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6872
Скачало251
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему

 

 

 

 

 

Дистрибутивний аналіз.

 

Методика безпосередніх складників.

 

Трансформаційний аналіз – методи лінгвістичних досліджень

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

 

1. Дистрибутивний аналіз

 

2. Методика безпосередніх складників

 

3. Трансформаційний аналіз

 

4. Використана література.

 

 

 

1. Дистрибутивний аналіз

 

 

 

Основні принципи дистрибутивної методики розробив у 20-х роках XX ст. Л.

Блумфільд, а в 30—50-х роках їх розвинув 3. Харріс, якого вважають

творцем цієї методики.

 

Дистрибуція (від лат. distributio «розподіл») — сукупність усіх оточень,

у яких перебуває досліджуваний елемент на відміну від оточень інших

елементів.

 

Дистрибутивний аналіз — методика дослідження мови на основі оточення

(дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті.

 

Це своєрідний дешифрувальний підхід за принципом сентенції «Скажи мені,

хто твій друг, і я скажу, хто ти» (назвіть мені оточення елемента, і я

скажу, про який елемент ідеться). Можливість використання дистрибутивної

методики при аналізі мовних явищ виходить із розуміння, що кожна мовна

одиниця має своє особливе оточення, тобто в дистрибутивних властивостях

мовної одиниці реалізуються її внутрішні властивості, які відображають

її функціональну роль. Немає двох одиниць, оточення яких би повністю

збігалося. Деякі одиниці мови мають навіть одиничну дистрибуцію, як,

скажімо, укр. гайнувати поєднується лише зі словом час, англ. am

вживається тільки з І, нім. bin — з ich, a bist — з du. Навіть коли дві

одиниці абсолютно однаково звучать, наприклад, укр. мати (іменник) і

мати (дієслово), англ. two [tu:] «два» і too [tu:] «також», то вони

мають різне сусідство: іменник мати поєднується з прикметниками та

присвійними займенниками добра старенька мати, моя, наша мати),

дієсловами (мати прийшла), а дієслово мати з іменником у знахідному

відмінку (мати успіх); після англ. Two [tu:] можуть іти іменники (/ have

two [tu:] sons «Я маю двох синів»), тоді як частка too стоїть, як

правило, в кінці фрази і не може мати ад'юнктів (/ am too [tu:] «Я

також», І have too [tu:] «Я маю також»).

 

На основі аналізу дистрибуції мовних елементів виділяють дистрибутивні

класи. Існує таке дистрибутивне правило: якщо два елементи перебувають в

одному й тому самому оточенні, то вони належать до одного класу.

 

Перед лінгвістом у дистрибутивному аналізі стоять такі завдання (їх

можна інтерпретувати і як послідовні етапи аналізу): 1) сегментація

тексту (мовленнєвого потоку) на одиниці певного рівня (звуки, морфи,

слова тощо); 2) ідентифікація виділених одиниць, тобто об'єднання їх у

певні класи (фонеми, морфеми, лексеми тощо); 3) виявлення відношень між

виділеними класами. Для ідентифікації мовних одиниць використовують

прийом субституції (в межах того самого оточення підставляють різні

елементи):

 

Я купив п'ять книг

 

Я купив п'ять олівців

 

Я купив п'ять яблук

 

Я купив п'ять картин

 

Я купив п'ять жоржин тощо.

 

В одному і тому самому оточенні взаємозамінні елементи належать до

одного дистрибутивного класу. У наведеному прикладі це клас обчислюваних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ