.

Основні методи перекладу складних економічних термінів та термінів-словосполучень

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
10 11118
Скачать документ

2

Основні методи перекладу складних економічних термінів та
термінів-словосполучень

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНО-СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ 5

1.1 Термінологічна лексика – поняття та функції 5

1.2 Види та класифікація економічних термінів 6

1.3 Міжкультурна комунікація та проблеми перекладу 11

1.4. Опис економічної лексики: лінгвокультурний аспект значення 14

РОЗДІЛ ІІ

ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ АНГЛІЙСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ 17

2.1 Основні методи перекладу складних економічних термінів та
термінів-словосполучень 17

2.2 Багатозначність та варіативність відповідностей в перекладі 21

2.3.Безеквівалентні терміни та їх переклад 25

ВИСНОВКИ 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

ВСТУП

У словниковому складі мови велике місце належить термінологічній
лексиці, кількість якої весь час помітно зростає. До термінологічної
лексики належать усі слова, що об’єднуються в мові під загальною назвою
терміни. Терміном називається спеціальне слово або словосполучення, що
вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання —
науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва, економіки тощо.

У зв’язку з постійним розвитком сучасної української мови з’являється
все більше і більше термінів, не тільки технічних і наукових, а й
економічних і юридичних.

Тема дослідження – з’ясування особливостей перекладу економічних
термінів з англійської мови українською. Тема актуальна з огляду на
низку проблем, що витікають з неї. Насамперед це розгляд специфіки
навчального технічного перекладу, який передбачає спеціальної літератури
з різних галузей науки та техніки, а також спеціальних газетних,
журнальних статей з техніко – економічних, правових питань, переклад
технічної документації, економічних документів, актів, законів тощо.

Існує багато дослідницьких робіт стосовно перекладу технічної та
наукової термінології, але недостатньо розкрито проблему перекладу
специфічної термінології, зокрема правової, не розроблено систему
правил, які могли б допомогти при перекладі специфічної економічної
термінології, недостатньо висвітлено питання послідовності роботи над
текстом під година перекладу юридичного характеру. У цьому полягає
новизна даної дослідницької роботи.

Актуальність теми пов’язана з розробкою методичних рекомендацій та
вказівок щодо поліпшення розумів праці перекладача, який здійснює
переклад економічного тексту з англійської мови українською або навпаки,
причому текст має специфічну юридичну термінологію, низку усталених
слів, словосполучень, притаманних саме правовим текстам.

Переклад тексту з дотриманням стильових ознак законодавчого характеру є
також однією з найважливіших проблем, що витікають у процесі перекладу
тексту.

Практична цінність роботи пов’язана із формуванням навичок роботи зі
словниками, причому не лише загальними, але й спеціальними, довідниками,
посібниками, законодавчими документами. А також навички перекладу
економічних звітів, тощо.

Теоретична значущість даної курсової роботи полягає у повному аналізі
способів передачі англійських економічних термінів на українську мову. А
також у визначенні загального поняття «термін» та його ролі в науковому
(в даному випадку економічному) тексті.

Мета дослідження – дослідити особливості передачі англійських
економічних термінів українською мовою.

Предмет дослідження – особливості передачі англійських економічних
термінів українською мовою.

Об’єкт дослідження – економічна термінологія, що використовується при
складанні документів, написанні літератури економічної тематики.

Для вирішення поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань:

· визначити поняття термінологічної лексики;

· з‘ясувати методи перекладу економічних термінів;

· надати пропозиції щодо перекладу безеквівалентної економічної лексики.

РОЗДІЛ І

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНО-СИСТЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1 Термінологічна лексика – поняття та функції

Термін – емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається
для точного вираження понять та назв предметів. Передача англійських
термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується
переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання
термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та економічної
літератури з англійської мови на українську важливе значення має
взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова
[12,58].

Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі
знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від
тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні,
а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.

Таким чином, термін являє собою слово, що характеризується не лише
стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю в системі лексики на
означення понять якоїсь окресленої галузі знань [22,155].

Нерозривний зв’язок економічних понять і відповідних їм термінів
виявляється в тім, що упорядкування економічної термінології неможливо
без досить глибокої наукової розробки економічних понять, їхнього
логічного аналізу і точного визначення.

Якщо економічні поняття визначені недостатньо ясно, про точну, зроблену
термінологію не може бути і мови. Як відзначав академік В.В. Виноградов,
усякі «спроби упорядкування термінів без попереднього аналізу понять, що
ними виражаються, залишаються безрезультатними» [8,87].

Отже, економічний термін буває і багатозначним, хоча одним з вимог до
терміна є саме його однозначність, адже законодавець повинний дати
екномічному термінові одне-єдине визначення, включаючи в нього всі
істотні з його погляду ознаки, тобто такі, котрі носять регулюючий
характер, мають правове значення.

Наявність у терміна декількох різних законодавчих дефініцій веде до
нечіткості, розпливчастості правового регулювання, породжує
непорозуміння і помилки, як правило, з боку тих, на кого поширюється дія
законодавчого акта. Однак визначення правового поняття в законі дуже
важливо і з нормативної сторони.

Орган або особа, що застосовують або виконують правове розпорядження, не
можуть трактувати дане законодавцем поняття інакше, чим це сформульовано
в нормативному акті. Нормативні дефініції – норми особливого роду, що
включаються органічно в механізм правового регулювання, що визначають
його загальні основи, організаційні передумови [17,74].

1.2 Види та класифікація економічних термінів

Існують деякі особливості економічного тексту, що ведуть до труднощів,
що виникають у процесі його семантичної інтерпретації.

Енциклопедичний юридичний словник у словниковій статті «Економічна
техніка» зупиняється і на понятті економічного терміна як елемента
економічної техніки і визначає економічні терміни в такий спосіб
«словесні позначення державно-правових понять, за допомогою яких
виражається і закріплюється зміст нормативно-правових розпоряджень
держави».

Навряд чи можна погодитися з тим, що це визначення саме по собі точно,
тому що немає сумніву, що поняття споживач або доброволець є правовими,
але навряд чи їхній можна назвати державними.

Відповідно до положень Енциклопедичного економічного словника економічні
терміни поділяються на три різновиди по ознаці «зрозумілості» тієї або
іншої частини населення:

1. загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в
повсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів
відносяться, наприклад: біженець, свідок, працівник; accomplice,
accreditation.

2. спеціально-технічні терміни відбивають область спеціальних знань –
техніки, економіки, медицини і т.д. (видимо, ці терміни повинні бути
зрозумілі економістові, що є ще і фахівцем в іншій області) наприклад:
недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, non-patentable,
nuclear-free [29,175].

Термінів, що мають відповідники у загальновживаній лексиці (пор.
загальновживані слова довгота, додаток, рівняння, уявлення і терміни —
географічний довгота, граматичний додаток, математичний рівняння,
психологічний уявлення тощо), в сучасній мові відносно небагато. Основна
функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають
спеціальні поняття з різних галузей людських знань.

У цій функції вони завжди виступають у науковому, публіцистичному,
професійно-виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова
можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують і в
мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого
номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також
експресивного чи емоційного забарвлення.

У мові художньої літератури терміни можуть втрачати «свою стилістичну
замкненість», а використання термінологічних слів «у ролі складових
елементів тропів і художніх образів» зумовлює часткову чи й повну їх
семантичну детермінологізацію.[11,87]

У зв’язку з появою нових галузей права, відкриття нових явищ виникають
значні труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної галузевої
і вузькоспеціальної термінології: загальнонаукові і загальнотехнічні
терміни – це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і
техніки.

Галузеві терміни – це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань.
Наприклад: правові норми, прийнятий закон, nugatory.

Вузькоспеціальні терміни – це терміни, які характерні для спеціальності
даної галузі. Наприклад: нунціатура – charge-sheet [20,34].

В умовах, коли потрібно давати назви новим і новим явищам та поняттям,
багато загальновживаних слів набувають визначену специфіку.

Відбувається спеціалізація їх значення при передачі термінів на іншу
мову і уніфікація перекладних еквівалентів.

Інколи в текстах зустрічаються слова і словосполучення, які відносяться
до різних функціональних систем, тобто різних галузей.

Термін може бути утвореним на основі рідної мови або запозиченим як із
нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські
терміноелементи), так і із іншої мови, він повинен відображати ознаки
даного поняття; значення терміну для спеціаліста рівняється значенню
поняття.

Усі терміни по своїй будові поділяються на:

1. прості, які складаються із одного слова: punish – наказати;

2. складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через
дефіс: the High Court – Високий суд;

3. терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів:
specific performance – реальне виконання [20,35].

Оскільки серед економічних термінів переважають в основному
терміни-словосполучення, то вони й являються основною проблемою при
перекладі економічного тектсу.

Найважливішою ознакою терміну-словосполучення є його відтворюваність у
професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального
поняття. Складений термін буде стійким лише для певної системи
зрозуміти. За межами конкретної термінологічної системи таке
словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як зв’язана мовна
одиниця.

Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть
стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого)
професійного поняття [15,44].

Термінологія для терміна є тім полем, яку дає йому точність і
однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна.

Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є ті, що за
зв’язаністю елементів їх можна вважати вільними (бо його компоненти
зберігають своє пряме значення) і одночасно – закритими (бо при
довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою
термінологічність) [12,98].

У межах економічної термінології виділяється значний відсоток термінів,
утворених синтаксичним способом. За кількістю компонентів можна
виділити:

1) двокомпонентні;

2) трикомпонентні;

3) полікомпонентні.

Найбільш поширеними в юридичній термінології є такі синтаксичні типи:

І. Двокомпонентні:

1. «прикметник -+- іменник у Н. в. однини»:

Приклади: авторське право, фізична особа. умисне вбивство, цивільний
позивач, умовне звільнення, виправні роботи, nonprejudicial character,
law charge.

2. «прикметник + іменник у Н.в. множини»:

Приклади: правові інститути, слідчі дії, port charges.

3. «іменник у Н.в. + іменник у Р.В. без прийменника»:

Приклади: відчужувач майна.

П. Трикомпонентні синтаксичні типи:

1. «іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р.в.»:

Приклади: право власності громадян, презумпція провини боржника,
заподіяння шкоди здоров’ю, закінчення рядок давності.

2. «іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р.в.».

Приклади: право на відшкодування витрат, право на волю слова, пенсія за
вислугу років, right of copyrighting.

Терміни об’єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття
однієї галузі 10,67.

У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких
загальним є їх належність до класу предметів або до класу процесів,
властивостей і т.д.

Основна кількість термінів утворилась за рахунок загальновживаних слів,
взаємного проникнення із різних галузей техніки, запозичень із
міжнародної лексики за словотвірними моделями, які характерні для
сучасної англійської мови.

Окремі терміни утворюють термінолексику як складову частину загального
складу мовної лексики. Якщо терміни об’єднуються одним фахом або
ділянкою науки, то вони складають номенклатуру – певну системну схему,
що криється за називанням понять.

Точки зору на те, чи система найменувань взагалі необхідна, що вона має
означати і які терміни охоплювати, досить різні – від тих, що схиляються
до будь-яких імен, взятих принагідно, до тих, які потребують описових,
належним чином відокремлених і фонетично відповідних термінів.

До термінів часом відносять етикетки, прості цифрові стандарти і
номенклатурні скорочення – власне, їх нікуди більше віднести. Вітаміни,
наприклад, спочатку позначались літерою і цифрою: останнім часом
перевага надається словам.

Не у всіх наукових сферах висуваються однакові вимоги до номенклатури,
бо кожна ділянка науки має властиві їй потреби. Вимоги конкретних наук,
що мають справу з реальними речами, відрізняються, скажімо, від вимог
суспільних наук. Для однієї галузі науки досить родо-видової
класифікації; в інших потрібно розрізняти причини, процеси, процедури,
ефекти, деталі.[11,69]

Вимоги до терміну такі:

1. Термін має бути по можливості коротким і точним.

Вдалий термін – не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати
характеристики поняття. Не всі терміни подають опис структури, аномалії,
процесу чи функції, але взагалі кожний термін має короткі вказівні чи
описові характеристики.

2. Специфічність.

Ця ознака – дуже бажана якість для терміна у кожній галузі науки. В
ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах
окремої галузевої термінології і не мати синонімів.

Від терміна також вимагають, щоб він не мав емоційно-експресивного
забарвлення, був цілеспрямованим на об’єкт у системі або ряді та
відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом від терміна
вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише
у межах своєї системи.

Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі
для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або
відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні
проблеми, пов’язані з перекладом термінології. [20,85]

1.3 Міжкультурна комунікація та проблеми перекладу

В даний час теорія переведення як самостійна наукова дисципліна, а разом
з нею і перекладацька практика багато в чому трансформуються в ширшу,
глобальнішу дисципліну – теорію міжкультурної комунікації. Переведення
як особливий вид мовної діяльності є одним з основних і
загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації, оскільки дуже часто
саме перекладач стає посередником в обміні науковою інформацією.

Однією з найважливіших реальностей переведення є ситуація відносності
результату процесу переведення, вирішення проблеми еквівалентності
стосовно кожного конкретного тексту. Існує декілька поглядів на цю
проблему. Так, концепція формальної відповідності формулюється таким
чином: передається все, що піддається вербальному вираженню.

Неперекладні елементи, що скрутно переводяться, трансформуються,
опускаються лише те елементи тексту-джерела, які взагалі неможливо
передати. Автори концепції нормативно-змістовної відповідності
стверджують, що перекладач повинен слідувати двом вимогам: передавати
всі істотні елементи вмісту вихідного тексту і дотримувати норми
переводячої мови 16,111.

В цьому випадку еквівалентність трактується як рівноважне відношення
повноти передачі інформації і норм мови переведення. Автори концепції
адекватного (повноцінного) переведення вважають переведення і точний
переказ тексту абсолютно різними видами діяльності. Вони вважають, що
при переведенні слід прагнути до вичерпної передачі смислового вмісту
тексту, причому добиватися того, щоб процес трансляції інформації
відбувався теми ж (рівноцінними) засобами, що і в тексті оригінала.

Стосовно практики перекладу наукових текстів поняття еквівалентності є
актуальним і сповна зрозумілим і спирається, швидше за все, на концепцію
Л.К.Латишева, який розглядає в своїй роботі специфіку перекладу текстів
різних стилів. Складною проблемою, пов’язаною з перекладом наукових
текстів, є проблема передачі вихідного вмісту за допомогою іншої
терміносистеми.

Ми вважаємо, що терміносистема мови переведення є принципово
неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов’язано з наступними
причинами:

Ш терміносистема є частиною лексичної системи національної мови, отже,
она в той або іншій мірі відображає його національно-культурну
специфіку;

Ш терміносистема відображає наочно-понятійну область відомий в
конкретної дисциплінарної області, яка також може відрізнятися в різних
культурах;

Ш терміносистема завжди динамічна, она постійно змінюється як в
системних стосунках між одиницями, так і відносно плану вмісту окремої
термінологічної одиниці. Вказані чинники часто приводять до тому, що
терміни розглядаються як безеквівалентниє або частково еквівалентні
одиниці 21,18.

Поняття безеквівалентності на лексичному рівні розглянуте і описане, її
причинами є:

1) відсутність предмету або явища в житті народу;

2) відсутність тотожного поняття;

3) відмінність лексико-стилістичних характеристик.

Стосовно термінології найбільш частими є перші дві причини, особливо
відсутність тотожного поняття.

Такі ж принципові відмінності ми можемо виявити практично в будь-якій
гуманітарній науці, що займається дослідженням і описом суспільства,
реалій його життя і внаслідок цього нерозривно пов’язаною з
національно-культурною специфікою цих реалій.

А тим часом більшість термінологічних одиниць створена на базі
інтернаціональної лексики і інтернаціональних морфем, і через це дуже
часто може виникати ілюзія термінологічної тотожності, якої насправді
немає, або спроба відтворити семантичну структура терміну на основі
значення складових його морфем. Подібні ситуації часто приводять до
неточностей або навіть серйозних помилок при переведенні.

Із сказаного витікає насущна необхідність порівняльних досліджень
терміносистем як в плані семантичного опису що їх значиться, так і в
плані вивчення способів номінації, продуктивних в той або інший системах
відомий, а також необхідність розробки прийомів перекладу
безеквівалентних термінів. У перекладацькій практиці часто
використовується транслітерація і транскрипція для переведення безлічі
термінологічних одиниць 4,75.

Цей прийом переведення можна розглядати як прийнятний за умови
дотримання далі роз’яснювального переведення, тобто дефінірованія даного
поняття. При цьому слід згадати про те, що даний спосіб, з одного боку,
приводить до інтернаціоналізації термінологічних систем, з іншого боку,
наслідком цього прийому може з’явитися необгрунтоване запозичення, яке
приводить до зрушень в терміносистеме в цілому.

Отже, необхідна розробка конкретних перекладацьких процедур в передачі
термінологічних одиниць другої мови.

1.4. Опис економічної лексики: лінгвокультурний аспект значення

Дослідження проблеми існування особливого компонента в значенні слова,
який хоч би в деякій мірі укладав у себе зведення об той
соціально-історичної дійсності, в якій існує і функціонує та або інша
мова, ведуться російськими лінгвістами вже впродовж декількох
десятиліть.

Досліджуючи значення фонових відомий для спілкування в осмисленій
комунікації, тобто проводиться детальний социолінгвічеський аналіз слова
як одиниці мови, що функціонує в певному соціальному контексті 9,102.

Згідно лінгвістичної концепції, що висувається, змістовний план слова
членуємо і одним лексичним поняттям не вичерпується. Он включає і те
непонятійні семантичні долі (термін авторів), які викликають в людину
сукупність визначених відомий, зв’язаних з деяким сенсом, і утворює той
самий лексичний фон, який разом з лексемою і лексичним поняттям складає
структуру слова:

лексема слово

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020