UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Вивчення сучасної української літературної мови
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4174
Скачало211
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

Вивчення сучасної української літературної мови

 

 

 

Літературна мова – це вища, зразкова, загальноприйнята, унормована і

відшліфована форма загальнонародної мови, яка обслуговує основні сфери

діяльності і найрізноманітніші культурні потреби народу. Вона, будучи

поліфункціональною, знаходить своє виявлення в художній літературі,

публіцистиці, пресі, в театрі, радіомовленні, телебаченні, в науці,

школі, державних установах тощо.

 

Крім поліфункціональності, що проявляється у використанні літературної

мови в найрізноманітніших галузях суспільного життя, вона

характеризується нормативністю, стандартністю, що полягає в

унормованості, регламентованості усіх її структурних елементів,

здійсненої внаслідок відбору із загальнонародної мови найпоширеніших,

найтиповіших лексичних, фонетичних, граматичних і словотвірних засобів,

наддіалектністю, що знаходить своє виявлення не лише в поширенні на всій

національній території певного народу, а й у тому, що вона, будучи

опертою на певній діалектній основі, вбирає в себе елементи різних

територіальних діалектів загальнонародної мови. Зрештою, для кожної

літературної мови властиві дві форми її вияву – писемна й усна, причому

наявність писемної форми її реалізації є обов'язковою.

 

У зв'язку з тим, що однією з найістотніших ознак літературної мови є її

нормативність, стандартність, історія вивчення сучасної української

літературної мови зводиться насамперед до простеження того, як

розвивалися, усталювалися її літературні норми, зокрема, як нормувалася

її орфографія, словниковий склад, фонетична і граматична система, як

витворювалися її стилістичні норми.

 

Розгляд історії вивчення сучасної української літературної мови

найдоцільніше розпочати з огляду історії нормування української графіки

й орфографії,

 

Становлення української графіки й орфографії

 

 

 

Графіка й орфографія української мови, як і російської та білоруської,

розвинулася на основі староруської (давньоруської) графіки й орфографії,

яка, в свою чергу, була запозичена східними слов'янами у X ст. від

болгар і перенесена на рідний ґрунт разом із книгами, писаними

старослов'янською мовою.,

 

Старослов'янські пам'ятки, що дійшли до нас, звичайно були писані однією

з двох азбук – кирилицею або глаголицею (хоч є й окремі, щоправда,

невеличкі за обсягом, старослов'янські пам'ятки, писані латиницею;

наприклад, так звані Фрейзінгенські уривки та Празький абецедарій),

проте у давньому східнослов'янському письменстві майже не залишилося

слідів уживання глаголиці, а кирилиця у східних слов'ян стала єдиною

азбукою, якою писалися як старослов'янські, так і оригінальні

староруські тексти. Старослов'янська кирилиця і система правопису,

вживана у старослов'янській мові, були пристосовані до потреб мови

стародавніх східних слов'ян; вони й лягли в основу письма й писемності

східнослов'янських народів.

 

Українська мова, успадкувавши графіку й орфографію староруської мови, з

часом пристосувала їх до своїх потреб, і вже у XVI ст. окремі літери,

відбиваючи живу українську мовну практику, набувають нового значення.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ