UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12483
Скачало294
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу

дослідження мов

 

 

 

Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Новий етап в історії,

науки про мову починається з першої чверті XIX ст., коли мовознавство

остаточно відмежовується від філології і цілком перетворюється на

окрему, самостійну галузь людських знань зі своїми об'єктом та

завданнями, теорією та методами досліджування. Вирішальну роль у

виформуванні мовознавства в окрему галузь людських знань відіграли два

чинники: а) пробудження національного життя і національних рухів у

зв'язку з розвитком капіталістичних відносин, б) відкриття

порівняльно-історичного методу досліджування мов, що дозволяв розглядати

мовні явища у процесі виникнення їх, становлення і розвитку, а кожну

мову — в її історично-генетичних взаємозв'язках з усіма спорідненими між

собою мовами.

 

Проблемами спорідненості мов, якщо не зважати на самобутню, із

своєрідною історичною долею розвідку XI ст. Махмуда аль Кашгар і

цікавилися вже в XIV ст., починаючи з епохи Відродження. Данте А. у

незакінченій праці «De vulgari eloquentia» («Про народне

красномовство»), написаній незадовго до 1305 p., французьку,

провансальську та італійську мови вже об'єднав в групу романських мов. У

1538 р. виходить робота Г. Постеллуса (1510—1581) під назвою «De

affinitate linguarum» («Про спорідненість мов»), у якій висловлювались

загальні міркування про класифікацію мов за їх походженням. Чеський

граматист Ян Благослав у праці 1571 р. писав, що «слов'янську мову

вважають за загальне відповідно до цього, ділять її на чехів, поляків,

хорватів і Русь» Адам Богоричу праці 1584 р. висловив впевненість, що з

його латино-ловінської граматичної науки виявляється спорідненість між

мовами московитів, русинів, поляків, богемів, лузаїтів (лужичан) та

далматів і кроатів.

 

Серйозна спроба класифікувати європейські мови припадає вже на кінець

XVI ст.: Й. ІО. С к а л і г е р «Розвідка про мови європейців» (1559),

Е. Г і ш а р «Етимологічна гармонія мов» (1606), Російська граматика Г.

Лудольфа (1696).

 

Литовський учений Міколас Літуанус у книжці «De moribus litvanorum,

tartarorum etc. » звернув увагу на спорідненість литовської та

латинської мов і на доказ навів до ста схожих слів литовської та

латинської мов. Чимало мов зіставляє французький філолог Клод Дюре

Бурбонне у своїй праці «Tresor de 1'histoire des langues de cest

univers» («Скарби історії мов світу», 1619).

 

У «Граматиці слов'янській» 1643 p. І. Ужевич дає вже чимало

спостережень, якими автор окреслює граматико-стилістичні особливості

мови своєї граматики у порівнянні не тільки з латинською, але й

церковнослов'янською (sacra lingua slavonica), принагідно з мовою

поляків, русинів, іноді з мовою богемів, моравів, далматів тощо.

 

Ширшу класифікацію, хоч у багатьох моментах і неточну, а то й

фантастичну, але з виразним поняттям споріднених мов, подає 1646 р. Г.В.

Лейбніц. Усі відомі йому мови він поділяє на дві групи: а) арамейську

(семітські мови) і б) яфетичну, до якої належать, на його думку, дві

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ