UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Розвиток української лексикографії
Автор
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4150
Скачало273
Опис
Безкоштовна студентська робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

Лексикографія

 

 

 

Лексикографія (грец. леойкпгсбцЯб, від леойкьн — словник і гсЬцщ —

пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням

словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього

виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов’язана з

лексикологією. Лексикологія виникла з практичних потреб пояснення

незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос , тобто

тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.

 

 

 

Староукраїнська лексикографія

 

 

 

До часів Київ. Русі належать невеликі рукописні словники: «О именихъ и

глЮемыхъ жидовьскымь языкъмь», «Речь жидовьскаго языка, преложена на

роускоую» та ін., у яких тлумачаться переважно бібл. особові імена й

топоніми, окремі старослов’ян. слова: «Тълкъ о неразоумных словесех

псалтырных» та ін., розкривається символ, або алегор. зміст деяких слів

у Псалтирі: «Тълкованиіє неоудобь познаваяємомь ви писаныхъ речемь», де

перекладено малозрозумілі старослов’ян. лексеми. На Русі перекладали

також греко-візант. тлумачення власних назв. Активно розвивається в

Україні глосографія впродовж 14 — 17 ст. Перший церковнослов’ян. укр.

словник невід. автора «Лексисъ толкованіємъ словенскихъ словъ просто»

(не раніше 50-х pp. 16 ст., залишився в рукописі) складено із заг.

церковнослов’ян. слів, небагатьох антропонімів і топонімів, налічує 896

вокабул (при 127 словах немає перекладів). У словнику зібрано глоси з

різних джерел, використано й попередні лексикогр. праці. Вокабули

розміщено за алфавітом (проте внутр. абеткування не витримано), імена

введено у формі наз. в. одн., дієслова — в 1-й ос. одн. теп. ч. Багато

слів подано не в вихідних формах. Матеріали «Лексиса...» згодом

використали Лаврентій Зизаній та Памво Беринда. Етапним в історії укр.

лексикології став перший друк, словник — «Лексисъ сирчь реченія въкратце

собранъны и из словенского языка на простый рускій діялекть

истолъкованы» Лаврентія Зизанія (Вільно, 1596). У пам’ятці — 1061

словникова стаття. В реєстрі — церковнослов’ян. слова, перекладені

староукр. літ. мовою, тому ця праця — перша спроба нормалізації лекс.

складу двох мов. У «Лексисі...» уперше використано екземпліфікацію

(приклади в тексті), застосовано паспортизацію, з якої видно, що

реєстрові слова взято з церковнослов’ян. книг Біблії і творів правосл.

патристики. Вокабули розміщено за абеткою, яка нерідко порушується у

зв’язку з прагненням автора розробляти поряд зі словом його деривати.

Тех. засіб розмежування реєстру й перекладу — кома — дуже невиразний, бо

часто застосовується й між словами в перекладній частині. Багатозначні

вокабули й лексеми з відтінками в значенні Лаврентій Зизаній передає

кількома еквівалентами, часом виділяючи значення й відтінки за допомогою

індикаторів «и тыж», «албо», «или», «и» та ін. Іноді дається поглиблене

пояснення розкриттям етимології реєстрового слова, зіставленням слов’ян,

лексем з грец. та латинськими. У цьому словнику вперше слова

проакцентовано. Неоціненне значення в історії укр. лексикографії мав

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ