UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємозвязок моралі і права
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4989
Скачало213
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

 

 

з навчальної дисципліни

 

«Філософія права»

 

 

 

тема:

 

„ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МОРАЛІ І ПРАВА”

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

 

слухач 2«Д» курсу, 1 гр.

 

область: Київська

 

залікова книжка №

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2007

 

Зміст

 

 

 

Вступ …………………………………………………………….……………..2

 

1. Взаємозв'язок права й моралі ……………………………………………..6

 

2. Загальні риси права й моралі ……………………………………..…......10

 

3. Відмінні риси права й моралі ……………………………………………12

 

Висновок …………………………………………………………….……….14

 

Список використаних джерел……………………………………………….16

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Кожне історично конкретне суспільство вимагає певної міри соціального

регулювання суспільних відносин.

 

Регулювання суспільних відносин здійснюється шляхом реалізації певних

соціальних норм: норм права, норм моралі, норм, установлених

громадськими організаціями, норм звичаїв, норм традицій, норм ритуалів і

т.д. У загальному плані соціальні норми - це правила поведінки

суспільного характеру, що регулюють взаємини людей і діяльність

організацій у процесі їхньої взаємодії.

 

Як вид соціальних норм, моральні норми характеризуються загальними

родовими ознаками і є правилами поведінки, що визначають відношення

людини до людини. Якщо дії людини не стосуються інших людей, його

поведінка із соціальної точки зору байдужа. Тому не всі вчені вважають

норми моральності явищем винятково соціальним.

 

Із часів Канта існує переконання, що сфера моральності охоплює виключно

внутрішній світ людини, тому оцінити вчинок як моральний або аморальний

можна лише стосовно особи, що його вчинила. Людина ніби витягає із себе

норми своєї поведінки, а у глибині своєї «душі», дає оцінку своєї дії. З

даної точки зору конкретна людина, поза його відносин з іншими людьми,

може керуватися моральними правилами.

 

Існує й компромісна позиція в оцінці морального регулювання. Відповідно

до неї норми моралі мають двояку природу: одні мають на увазі самого

індивіда, інші - відношення індивіда до суспільства. Звідси розподіл

етики на індивідуальну й соціальну.

 

Найпоширеніший і аргументованим є подання про абсолютний характер норм

моралі й відсутності в них якого-небудь індивідуального фактору.

Шершеневич, наприклад, вважав, що моральність представляє не вимоги

людини до самої себе, а вимоги суспільства до людини. Не людина

визначає, як вона повинна ставитися до іншої людини. Не окремий індивід

оцінює своє поводження як гарне або погане, а суспільство. Воно може

визнати вчинок морально гарним, хоча він не гарний для індивіда, і воно

може вважати вчинок невартим з моральної сторони, хоча він цілком

схвалюємо з індивідуальної точки зору.

 

Існує точка зору, що моральні закони закладені в самій природі людини.

Зовні вони проявляються залежно від тієї або іншої життєвої ситуації, у

якій виявляється індивід. Інші ж категорично затверджують, що норми

моральності – це вимоги, звернені до людини ззовні.

 

Морально-правова проблематика – це величезна частина міркувань великих

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ