UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідповідальність за згвалтування
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4328
Скачало175
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

Відповідальність за зґвалтування

 

 

 

Вступ

 

 

 

Вперше поняття «зґвалтування» зустрічається в XI в. в «Руській правді»,

а саме в «Статуті Ярослава Володимировича». У ньому зазначалось: «Коли

наскочить на жінку на коні». Чіткого визначення даного виду злочину в

документі немає. Покарання за зґвалтування — грошовий штраф (вира),

розмір якого зростав при замаху на злочин проти особи привілейованого

стану. В 1529 році був прийнятий перший статут Великого князівства

Литовського, котрий, який встановлював: «Якщо хто-небудь зґвалтував

жінку або дівчину, незалежно від її стану, то такий ґвалтівник повинен

бути присуджений до страти. Якщо ж постраждала побажала б вийти за нього

заміж, то це в її волі, а злочинець тоді прощається». У першому

загальноросійському («великокнязівському») Судебнику 1497 р. знайшли

застосування норми «Руської правди», звичаєвого права того періоду,

судової практики й литовського законодавства. Саме в цьому документі

злочини проти моральності (звідництво, порушення сімейних основ і ін.)

уводяться в загальну систему злочинних діянь. Раніше ж вони були відомі

тільки церковному законодавству (ст.ст. 25, 26 гл. ХХП). Судебник 1550

р. багато в чому дублює й розвиває норми першого Судебнику. Соборне

уложення 1697 р. Зґвалтування згадується в ст. 30 гл. VII Уложення, що

передбачає відповідальність за злочини, вчинений військовослужбовцями

при проходженні на службу або під час повернення з неї. Закон особливо

виділяє вбивство й зґвалтування як найтяжчі злочини, що тягнуть страту.

Артикул військовий 1715 року. Глава 20 Артикулу військового регламентує

статеві злочини, розгляд яких раніше майже цілком відносився до

компетенції церкви. Поряд зі зґвалтуванням встановлюється покарання за

скотолозтво, мужолозтво, перелюбство, двошлюбність, укладання шлюбу в

близьких ступенях споріднення, кровозмішення. Артикул 167, що передбачає

покарання за зґвалтування жінки, встановлює однакове покарання незалежно

від того, на своїй або на ворожій землі був вчинений злочин, проти

чесної жінки або блудниці: «…насильство є насильство, хоч над блудницею

або чесною жінкою, і слід… не на особу, але на справу й саме обставини

дивитися» і «коли хто жіночої статі, стару або молоду, замужню або

неодружену, на ворожій або дружній землі зґвалтує, і освідчується, і

тому голову відітнути, або вічно на галеру послати, по силі справи». В

1845 р. було прийнято «Уложення про покарання карних й виправних»,

система злочинів якого включала дванадцять розділів, у тому числі й

розділ Х «Про злочини проти життя, здоров'я, волі й честі приватних

осіб» (ст.ст. 1920—2039) і розділ XI «Про злочини проти прав сімейних»

(ст.ст. 2040—2093). Тут зґвалтування згадується як кваліфікуюча

обставина іншого злочину. Карний кодекс 1903 р. Регламентувались злочини

проти моральності главами 26 «Про злочинні діяння проти особистої волі»

і 27 «Про непотребство» Карного кодексу. Існувала градація потерпілої

залежно від її віку. Законодавець особливо виділяє стан жертви, що по

різних обставинах залежить від винного. Як покарання за ці злочини

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ