UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДжерела права та державний лад Київської Русі
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3209
Скачало178
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

12

 

 

 

Джерела права та державний лад Київської Русі

 

 

 

1.Джерела права Київської Русі.

 

 

 

В умовах первіснообщинного ладу поведінка східних слов’ян регулювалася

звичаями. Дані про звичаї східних слов’ян до утворення Київської Русі

містяться в літописах і повідомленнях зарубіжних авторів.

 

У міру становлення класового суспільства окремі звичаї родового ладу,

котрі можна було використати в інтересах пануючого класу, що формувався,

поступово трансформувалися у норми звичаєвого права. Останнє було

пов’язане з державою, що створювалася. Воно являло собою систему

правових норм, які складалися з санкціонованих, тобто визначених

державою звичаїв. Держава забеспечувала їх дотримання, захищала від

порушень. До давніх норм звичаєвого права східних слов’ян, зокрема,

належали норми, що регулювали порядок здійснення кровної помсти,

проведення деяких процесуальних дій, таких, наприклад, як присяга,

ордалії, порядок оцінки показань свідків та ін.

 

Все це було відомо слов’янам ще в перехідний період від

первіснообщинного ладу до феодального.

 

У IX-X ст. на Русі, існувала система норм усного звичаєвого права.

Частина цих норм, на жаль, не зафіксована у збірниках права і літописах,

які були складені ще у XI-XII ст., і тому не дійшла до нас.

 

Деякі норми звичаєвого права збереглися у так званій Правді Ярослава –

давній частині Короткої редакції Руської Правди. Окремі норми цієї

пам’ятки використовувалися ще у VIII-IX ст. Проте соціальне призначення

Правди Ярослава, складеної після повстання у Новгороді 1015 р., завадило

включення до неї більшості норм усного звичаєвого права, що існували на

той час. Про них лише згадується в деяких літературних пам’ятках і

договорах Русі з Візантією X ст.

 

Русько-візантійські договори 907, 911, 944 і 971 рр., які свідчать про

високий міжнародний авторитет Давньоруської держави, є цінним джерелом

для усвідомлення історії розвитку права Київської Русі. Це міжнародно

правові акти, в яких відбиті норми візантійського та давньоруського

права. Вони регулювали торговельні відносини, визначали права, якими

користувалися руські купці у візантії, торкалися також норм

кримінального права, фіксували правове становище та привілеї феодалів. У

них можна знайти і норми, запозичені від стародавнього усного звичаєвого

права. Пізніше деякі з них потрапили у Правду Ярославовичів, а потім – у

Поширену редакцію Руської Правди.

 

У формуванні права Київської Русі певну роль відіграла судова діяльність

князів, яка сприяла як трансформації старих звичаїв у норми права, так і

створенню нових правових норм. Слід зазначити, що Руська Правда

розкриває не тільки процес становлення права. Вона сама є визначною

пам’яткою права Київської Русі, з якої починає своє існування більшість

даних про його зміст. Текст Руської Правди знаходимо в літописах, а

також в пізніших юридичних збірниках. До нас дійшло понад 100 їх

списків, які мають відповідну класифікацію і назву.

 

Усі списки Руської Правди залежно від їх змісту діляться на три

редакції: Коротка Правда, Поширена Правда і Скорочена Правда. Ці

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ