UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво націй на самовизначення та створення власних держав
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6395
Скачало161
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота (реферат)

 

на тему:

 

Право націй на самовизначення та створення власних держав

 

План

 

 

 

1. Вступ.

 

2. Поняття нації та теоретичні підходи до його розуміння.

 

3. Філософські та історичні витоки концепції національного

самовизначення.

 

4. Положення теорії права, що обґрунтовують національне самовизначення.

 

5. Принцип самовизначення націй: логіка, ідеї та суперечності його

практичного втілення.

 

6. Висновки.

 

7. Література.

 

1. Вступ

 

 

 

Нації належать до найчисельніших групових суб’єктів політики, котрі

уособлюють горизонтальну диференціацію людства, його різнобарвність,

багатство культурно-психологічних і політичних форм. Вони відіграють

вирішальну роль у процесах суспільної консолідації та взаємодії і є чи

не найголовнішими дійовими особами історичного процесу, принаймні, коли

мова йде про нові і новітні часи "Національні взаємини є дуже типовим

явищем новочасного громадського життя", зазначав видатний український

націолог О. І. Бочковський. На його думку, "завданням націології є

з"ясувати, як нарід, що постав і зформувався в попередній історичній

фазі, перетворився на модерну націю, як героя сучасної історії".

(Бочковський О. І. Вступ до націонології. Мюнхен, 1991-92, с. 14, 97).

Обгрунтування вирішальної ролі націй в історичному процесі в нову добу

дається також у працях професора Гарвардського університету (США) Романа

Шпорлюка: R. Szporluk. Communism and Nationalism. Karl Marx versus

Friedrich List. - New York, Oxford, 1991; Р. Шпорлюк. Українське

національне відродження в контексті Європейської історії кінця XVIII -

початку XIX ст. // Україна. Наука і культура. Вип. 25. - К., 1991. С.

159-167.. Всупереч утопічним прогнозам щодо денаціоналізації людства,

поширеним на початку ХХ ст., роль нації як форми суспільної організації

і чинника політичного життя аж ніяк не зменшується. Навпаки, нація все

виразніше виступає як базовий елемент людського співтовариства, дійова

особа політики.

 

Роль національного чинника і національної проблематики особливо зросла

після розпаду СРСР та утворення на його теренах національних держав.

Більшість із них, у тому числі й Україна, розвиваються як демократичні

національні держави, що утворилися внаслідок самовизначення корінної

(заголовної, титульної) нації і стали рівноправними членами світового

співтовариства, суб’єктами міжнародної політики. Для народів цих країн

поняття “нація”, “національна держава”, “національний і державний

суверенітет”, “національна ідея”, “націоналізм”, “національні інтереси”

- не голі абстракції, а вплетені в повсякденне життя найактуальніші

категорії. До них апелюють (і на них спекулюють) різні політичні сили,

їх часто і неоднозначно вживають публіцисти. Люди інколи губляться в

лабіринті суперечливих трактовок та оцінок різноманітних явищ і понять

національної сфери.

 

Тому одним з головних завдань цього дослідження є висвітлити як

теоретичні, так і політико-практичні проблеми розвитку і функціонування

націй як суб’єктів політики - на основі докладного аналізу широкого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ