UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтатус суб’єктів у федеративній державі
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3237
Скачало135
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

 

Ужгородський національний університет

 

Юридичний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

 

Статус суб’єктів у федеративній державі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ужгород 2010

 

Зміст

 

 

 

Розділ І. Юридичний титул суб’єктів федерацій

 

Розділ ІІ. Компетенція у сфері законотворчості

 

Розділ ІІІ. Принципи розмежування компетенції

 

Список використаних джерел та літератури

 

Розділ І. Юридичний титул суб’єктів федерацій

 

 

 

Всі суб'єкти федерацій мають однаковий юридичний титул: з позицій

визначення їх політико-правового статусу вони є державними утвореннями.

Державні утворення не є державами, хоча нерідко наділені багатьма

відповідними ознаками, крім державного суверенітету. Іншими словами,

державні утворення не можуть здійснювати самостійну внутрішню (з

багатьох питань) і зовнішню політику. З цим пов'язане і те, що за

суб'єктами федерацій не визнається право виходу — так зване право

сецесії.

 

Зміст політико-правового статусу державних утворень виявляється також у

тому, що суб'єкти багатьох федерацій наділені установчою владою, тобто

можуть приймати власні конституції, які повинні відповідати федеральним

основним законам. Водночас загальною рисою є наявність у кожного

суб'єкта власної системи органів влади, зокрема, законодавчих,

виконавчих і судових органів. Прийнято навіть виділяти вищі органи

суб'єктів федерації.

 

Наявність у федерації двох систем органів влади робить необхідним

розмежування компетенції між ними. Конституції країн встановлюють чотири

основних принципи розмежування відповідної компетенції.

 

В основних законах Австралії, Бразилії, Мексики, США, Швейцарії і

Югославії визначена сфера виключної компетенції федерації, а сфера

компетенції суб'єктів утворюється шляхом передачі їм так званих

залишкових повноважень, тобто тих, які не віднесені конституціями до

виключно федеральних.

 

Так, ст. 1 (розділ восьмий) Конституції США містить перелік законодавчих

повноважень федерального конгресу, до яких віднесені встановлення і

стягнення податків, мита та інших федеральних зборів; регулювання

торгівлі із зарубіжними країнами і між штатами; карбування грошей,

регулювання грошового обігу і визначення одиниць мір та ваги; поштова

служба; розвиток науки і ремесел та захист авторських і винахідницьких

прав; федеральна судова система; оголошення війни; повноваження у сфері

оборони тощо (усього 18 пунктів). Розв'язання решти питань, згідно з

десятою поправкою до Конституції США, віднесено до компетенції окремих

штатів.

 

Проте на практиці баланс повноважень між штатами і федерацією ще більше

зміщений на користь останньої. Значну роль у розширенні компетенції

федеральних органів відіграє теорія про домислювані повноваження. Ця

теорія грунтується на досить абстрактному тлумаченні положення тієї ж

ст. 1, яке встановлює право федерального конгресу “видавати закони,

необхідні для здійснення як вищеназваних, так і всіх інших прав” уряду

США. З цього робиться висновок, що всі нові об'єкти законодавчого

регулювання мають бути віднесені до компетенції федерації.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ