UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільний устрій Стародавнього Риму
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось4686
Скачало184
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділ римського населення. Стародавній Рим був рабовласницькою державою.

Основним, навіть з погляду римських юристів, поділом людей був поділ на

вільних і невільників (рабів). Вільні люди, у свою чергу, поділялись на

громадян і негромадян, чужинців. Громадяни — на повноправних і

неповноправних.

 

Усією повнотою цивільних і політичних прав спочатку користувалися тільки

патриції. Патриціат не втратив політичного значення навіть після реформ

Сервія Туллія. Його вплив ґрунтувався на великій земельній власності,

розвинених клієнтських зв'язках, взаємній підтримці членів одного і того

ж роду. Деякі роди дотримувались певної політичної лінії, зокрема Фабії

виступали як непримиренні супротивники вузькокласової аристократичної

політики; для Еміліїв характерною була політика компромісу з плебеями.

Видатні діячі знатних родів домагались обрання на вищі посади своїх

родичів та осіб, котрі перебували з ними у клієнтських зв'язках.

 

В міру посилення впливу плебеїв поряд з патриціанськими з'являються

впливові плебейські династії, політика яких нагадує політику

патриціанських родів. У ІУ-ІП ст. до н.е. значний вплив мають

роди-династії Ліцініїв, Лівіїв, Генуціїв. Інколи дуже високі пости

(консулів, диктаторів) обіймали інші видатні люди, не пов'язані з

патриціанською чи плебейською знаттю (наприклад, Маній Курій Дентат),

але це, швидше, було винятком, аніж правилом.

 

Римська знать була тісно пов'язана з аристократичними родами латинських

і деяких інших італійських народів. У ранню епоху сабінські та деякі

латинські роди увійшли до складу римського патриціату. Але рід Клавдіїв

був, очевидно, останнім, що удостоївся цієї честі. З середини V ст. до

н.е. і далі латинські, а потім інші італійські роди залічували тільки до

римського плебсу. Однак і тут траплялися винятки. До складу римської

аристократії увійшли Огульни і Перперни з Етрусії, Фульвії та Мамілії з

Тускула, Атілії з Кампанії. З деякими іншими римська знать перебувала у

родинних чи ділових зв'язках. Окремі роди були пов'язані договорами

"гостинності".

 

Як уже зазначалося, вільне населення Риму і завойованих ним територій

поділялося на декілька груп, які розрізнялися за ступенем

правоздатності. Правоздатність називалася сариї (буквально — голова),

суб'єкт права — регзопа (особа). Повну правоздатність мали тільки

римські громадяни, вільно народжені. Для цього треба було відповідати

трьом статусам: статусу волі, статусу громадянства і статусу сімейному.

Статус волі вважали чи не найголовнішим, бо раби, наприклад, були не

суб'єктами права, а об'єктами. Дуже важливим був і статус громадянства.

Воно набувалося: а) народженням від шлюбу римських громадян або хоч від

матері-римлянки (щодо цього у різні періоди Римської держави різним було

й правове становище дитини); б) звільненням римським громадянином свого

раба; в) усиновленням (удочерінням) римським громадянином чужоземця; г)

наданням державою громадянства цілим общинам чи окремим особам.

 

Громадянство втрачалося: а) якщо громадянин потрапив у рабство за борги

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ