UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21200
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

остракізм. Круг повноважень магістратів був чітко

обкреслений. Засобом запобігання їх самоправству зазвичай виступала

звітність магістрату перед громадянами. У Римі після складання

магістратом повноважень кожен громадянин міг вимагати у нього звіту у

вчинених справах і притягнути до суду, якщо було допущено порушення

законності або діяльністю магістрату завдані збитки римському народу.

 

Наявність в античних державах цивільного ополчення замість професійної

армії і виборних магістратів замість фахівців-чиновників деякими

сучасними ученими вважається ознакою відсутності в античному суспільстві

справжнього державного апарату, а отже, і зрілої держави. Навіть античне

жречество не було особливим станом або корпорацією, а мало функціональне

значення для спілкування громадян і суспільства з богами. Жерців

державних богів, як і магістратів, вибирали, але на триваліший термін

або довічно. Такий порядок свідчить про слабо виражений в античному

суспільстві суспільний розподіл праці і спеціалізації. Він націлював

громадянина бути фахівцем, так би мовити, «широкого профілю»: в рівній

мірі і воїном, і політиком, і господарем [51; c.402].

 

Громадський характер античної державності був пов'язаний з обмеженою

чисельністю цивільного колективу, як би протиставляв себе зовнішньому

світу. Не всі жителі полісної території мали цивільні права. В принципі

їх не могли мати чужаки, люди що переселилися ззовні. Такими були раби,

що приїхали з інших міст, у якихось справах чужоземці (ксени в Греції і

перегріни в Римі), а також негромадянин, які постійно жили на міській

території (метеки, перієки в Греції). Всі вони могли бути представлені

в діловому і суспільному житті тільки через громадян. Для рабів такими

представниками були їх пани. Звичай гостинності став в античності широко

поширеним правовим інститутом, що полегшував контакти громадян різних

держав. Метеки, що постійно жили в античних містах з часом отримали від

цивільного колективу право займатися ремеслом, торгівлею, лихварством і

т.п. За це вони платили особливий податок. Проте їх не допускали до

землеробства, військової справи і політики – основних занять громадян.

Також і діти і дружини громадян були залучені до цивільного життя через

своїх батьків і чоловіків. Жінки в античності були повністю виключені з

прямої активної участі в суспільному житті. У грецькому театрі, що

виконував важливу суспільну функцію, навіть жіночі ролі гралися

чоловіками. Лише гетери в Греції були допущені в суспільство чоловіків і

могли якось впливати на нього. Проте їх вплив був лише неформальним і

ніяк не був конституйований політично. У Римі існувало лише одне

виняткове положення для жінки – весталка, жриця богині вести, яке давало

його владарці деякі, втім не дуже істотні, права втручання в суспільне

життя [2; c.312].

 

Чисельність населення античних міст-держав була невеликою. Більшість з

них налічували по 1000 – 5000 громадян, і лише деякі були значно

великими. За підрахунками сучасних учених, в Афінах близько 400 р. до

н.е. було 60-100 тисяч громадян, 15-25 тисяч метеків і 40-60 тисяч

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ