UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21203
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

особистими: тирани, наприклад, пануючи над суспільством

полісу, не більшою мірою втручалися в приватне життя громадян, чим

общини, що демократично управлялися, надаючи їм жити як хочеться. Більш

того, розвитку науки, філософії, літератури і мистецтва політична

активність громадянина тільки заважала, відбираючи у нього час дозвілля.

Одним з центрів культурного перевороту в Греції кінця архаїчного періоду

був Мілет, що управлявся тиранами. Культурний розквіт римських міст

доводиться зовсім не на епоху республіки, а на період імперії, що

усунула громадян з політичного (але не суспільною) життя.

 

Наявність дозвілля, забезпеченого гарантованим мінімумом з боку

цивільного колективу, і свободи від жорсткої регламентації поведінки

індивіда в рамках співтовариства своїх громадян, – були необхідними

передумовами розвитку творчої активності античного громадянина. В рамках

системи грецьких полісів, а потім системи римських муніципіїв і колоній

громадян античний громадянин мав можливість вільно і безперешкодно

переміщатися і активно включатися в культурне життя на новому місці.

Така «горизонтальна мобільність» сприяла руйнуванню традицій культурної

замкнутості, заснованої на жорсткій регламентації побуту. Результатом

був якісний культурний стрибок античних народів, мистецтво, архітектура,

релігія або філософія яких явно відрізняється від відповідних культурних

досягнень інших стародавніх народів, перш за все динамічністю,

реалістичністю, близькістю до людини і здібністю до розвитку і

вдосконалення. Тому і наука, заснована на раціональній логіці як

системі, виникла саме на античному світі, хоча не всі її напрями мали

передумови для розвитку.

 

Звільнення від традиційних канонів вело до розповсюдження релігійного

індиферентизму. Якщо в інших суспільствах цей процес супроводжувався

появою нових форм релігійності, то в античності на зміну релігії як

знаряддя пізнання світу приходить філософія.

 

Такій же раціоналізації піддалися і найбільш соціально значущі архаїчні

ритуали. Випробування священних царів «звиродніли» в атлетичні змагання.

Хоровий спів гімнів богам, покликаних формувати порядок і гармонію в

космосі, стало співецькими змаганнями. Діонісійські ритуали породили

театр. Ритуальні битви з тими, що втілювали періоду річного циклу

тваринами стали рядовим цькуванням звірів в цирках. Людські

жертвопринесення духам померлих перетворилися на гладіаторські бої [17;

c.104].

 

Раціоналізація практики йшла рука в руку з раціоналізацією мислення.

Сумнів і неприйняття на віру став характерним явищем суспільного життя.

Велику роль в його розповсюдженні зіграли софісти. Їх міркування

особливо гостро висвітили діалектичну двоєдиність звичних понять. Це

породжувало тісний зв'язок оптимізму і песимізму в світовідчуванні.

Виразно усвідомлюючи недосконалість людської природи, незборимість

смерті, недосяжність абсолютної істини, греки і римляни проте відчували

себе досить вільно і комфортно в світі, обкресленому межами їх

цивільного колективу. Навіть віддаляючись від нього, вони могли

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] 17 [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ