UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21206
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о, вони могли

розраховувати на можливість підтримку рідного колективу у разі невдачі

їх особистої ініціативи. Ймовірно, в цьому ключ життєстверджуючого

світовідчування античної людини.

 

Епоха становлення полісного ладу залишила в спадок античній цивілізації

дух змагальності (агон) в різних сферах діяльності. На його формування

зробила вплив обстановка територіальної експансії, технічного і

економічного підйому, виникнення нових суспільних відносин, умови

постійної боротьби за владу різних соціальних груп. Агоністичний початок

виражався в прагненні бути не гірше за інших, а за можливості і краще,

тобто відрізнитися в тих сферах діяльності, які краще відповідають

особистим здібностям. Широко відомі атлетичні змагання стародавніх

греків, як то Олімпійські, Істмійські і інші ігри. Традиція називає

атлетами таких відомих «гуманітаріїв» як Платон, Піфагор і Евріпід.

Постійними були змагання хорів, драматургів. Філософи постійно вступали

в публічну полеміку. Спеціально викладається і вивчається мистецтво

спору (ерістика). На бенкетах змагалися у виконанні сколій, а

простакуваті спартіати – в лаконізмі. Прагнучи до слави, сіракузький

тиран Діонісій Старший складав трагедії і в 367р. до н.е. його «Викуп

Гектора» отримав першу нагороду в Афінах.

 

Замість анонімності творчих досягнень, властивої іншим стародавнім і

середньовічним цивілізаціям, античність славила особисту творчу

індивідуальність. Люди, що завоювали популярність різними проявами

інтелектуальної переваги, вважалися у греків мудрецями. Вже на початку

класичної епохи склався канон семи мудреців, до яких відносили Фалеса з

Мілета, Солона з Афін, Хілона із Спарти, Біанта з Прієни, Періандра з

Корінфа, Піттака з Мітілени, Клеобула з Лінда (іноді називали інші

імена). Римляни мудрим з греків визнавали Піфагора. Життя ради пізнання

не так вже рідко зустрічалося в античності. Навіть у консервативнішому і

схильному до колективізму Римі інтелектуали і ерудити ніби Квінта Муція

Сцеволи або Марка Тулія Цицерона віддавали політиці лише частину своєї

натури, а такі як Помпоній Аттік або Марк Теренцій Варрон і зовсім

сторонилися її.

 

Відсутність строгої регламентації давала античному громадянинові

відносну свободу у виборі застосування своїх сил. Це стимулювало пошуки

свого місця в житті: конкретні – на полісному світі, і інтелектуальні –

пошуки місця в космосі. Широка варіативність світосприймання грека і

римлянина істотно розширювала міру його внутрішньої свободи і готовність

до ухвалення нового – отже, забезпечувала підвищену пристосовність до

різноманітних умов. Антична громадська думка заохочувала особисті творчі

досягнення. У Греції це було художня, філософська, наукова творчість. У

Римі – політична, економічна, військова. Рабовласницька ментальність

архаїчного періоду в житті будь-якого суспільства визначалася тим, що

відношення до людини формально було таким же, як і до інших істот, що

населяли космос. Уявлення про загальне протистояння миру людей миру

природі було відсутнє. А отже, був відсутній і ґрунт для гуманізму.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] 18 [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ