UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21261
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

им

староєгипетської або середньовічної турецької держави, що мав мінімум

прав і знаходився у залежності від чужої йому держави, і тим же рабом,

залежність якого підпорядковувала його не державі, а приватній особі

[17; c.111].

 

У багатьох грецьких полісах роль безправних рабів належала місцевому

населенню, скореному грецькими общинами, які переселилися та складали

колектив громадян. На Кріті такі землеробські раби називалися мноїти і

клароти, в Сіракузах – кіллірії, в Сікіоні – корінефори, у Фессалії –

пенести, в Спарті – ілоти, в Гераклії – маріандіни, в Аргосі – гімнети.

Розповсюдження такого рабства, схожого на кріпацтво, було обумовлене

пануванням натурального господарства в період виникнення полісів.

Античний характер такого рабства був обумовлений його розвитком як

оборотна сторона полісного цивільного життя, а не ступенем економічної

експлуатації рабів.

 

Розвиток виробництва і господарських зв'язків підвищив значення

купувального рабства. Особливо велика його роль була в полісах з

розвиненим міським життям, морською торгівлею і товарно-грошовими

відносинами. Але причина розвитку в них античного типу рабства полягала

не в товарному характері їх економіки, а все в тому ж античному

цивільному ладі. Набуваючи рабів і нарощуючи застосування їх праці в

суспільному виробництві, античні рабовласники прагнули таким чином

звільнити себе для занять достовірно цивільною діяльністю – політикою і

військовою справою точно так, як і це робили спартанці з їх нерозвиненою

економікою, заснованою на пануванні принципів натурального господарства.

Орієнтація тільки на одну форму експлуатації приводила в деяких полісах

(правда, вже в період кризи цивільного колективу) до надмірного

зростання числа рабів. За даними Афінея, в 312 р. до н.е. в Афінах було

400 тисяч рабів, на Егині – 470 тисяч, в Корінфі – 640 тисяч. Число

рабів істотно перевершувало число громадян. Той же Афіней повідомляє, що

в Афінах в 312 р. до н.е. було 21 тисяча громадян, 10 тисяч метеків і

400 тисяч рабів. Практично невелике співтовариство громадян полісу

знаходилося в тісному оточенні рабів, які чисельно перевершували їх у

декілька разів. Це накладало відбиток на характер всієї системи

суспільних відносин, додаючи їй яскраво вираженого рабовласницького

характеру. Тому античне суспільство виглядало перш за все як

рабовласницьке суспільство. Цивільний колектив і античне рабство були

двома взаємозв'язаними сторонами одного суспільства. Таке положення

ніколи не складалося і не могло скластися в інших, неполісних державах

старовини, які сучасними дослідниками часто вважаються

«рабовласницькими». Там не громадяни знаходилися в оточенні рабів, а

навпаки, раби, що складали чисельну меншину, були інкорпоровані в

колектив вільних (який зовсім не був соціально єдиним «монолітом», як

цивільний колектив античного миру). Але в багатьох рядових полісах

Греції число рабів було невелике. Тому в цілому на античному світі раби

зовсім не були головною продуктивною силою в суспільному виробництві.

 

Римляни, завоювавши практично все Середземномор'я, ввозили до Італії

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ