UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21256
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

у,

накопиченого в державах-полісах, стимулювало теоретичні узагальнення

практики здійснення влади і створення вчень, в яких піднімалися проблеми

виникнення держав, їх класифікації, якнайкращої форми ладу.

 

Правова думка Стародавньої Греції постійно зверталася до порівняльного

вивчення законів, які встановили в полісах перші законодавці (Лікург – в

Спарті, Солон – в Афінах). У творах грецьких мислителів була розроблена

класифікація форм держави (монархія, аристократія, демократія і ін.), що

увійшла до понятійного апарату сучасної політичної науки.

 

На зміст античних політико-правових концепцій величезний вплив надав

також розвиток етики, затвердження в рабовласницькому суспільстві

індивідуалістичної моралі. Приватновласницькі відносини і рабство

підірвали патріархальні засади громадського життя, що зберігалися в

полісах, протиставили індивідів один одному [47; c.89].

 

Політична думка рабовласницької демократії отримала обґрунтування в

творах софістів. Найменування «софіст» походить від слова «софос»

(мудрий). Софісти були платними вчителями мудрості, у тому числі і в

питаннях держави і права.

 

Софістами називали тоді філософів, які навчали мистецтву сперечатися,

доводити, виступати в суді і народному зібранні. В цьому відношенні

софісти реалізовували практично одну з програмних ідей демократії – ідею

навчання мудрості, розповсюдження знань.

 

Поступово слова «софіст», «софістика» і т.ін. придбали одіозне звучання

у зв'язку з властивим багатьом софістам прагненням обов'язково виграти

спір, хоч би за допомогою словесних хитрувань і логічних формул.

 

Софісти були глибокими і сміливими новаторами в області філософії,

логіки, гносеології, етики, політики, риторики і цілому ряду інших

галузей пізнання. Вони продовжили пошуки природних основ права і закону

в самій природі людини і людського суспільства.

 

Колишня натурфілософія, що займалася переважно об'єктивною «природою

речей», залишала поза полем свого зору людину і її творчо активну роль,

суб'єктивний чинник буття і мислення, соціальний сенс і характер

людського пізнання і дії.

 

І в цьому плані шлях від об'єктивно-божого до суб'єктивно-людського

комплексу явищ і проблем був великою історичною заслугою софістів, що

зробили плідну спробу поглянути на світ людськими очима і що отримали

радикальні виводи зі свого нового підходу.

 

Софісти - це не тільки спритні і лукаві сперечальники. Багато хто з них

був видатними просвітителями своєї епохи, глибокими і сміливими

новаторами в області філософії, логіки, гносеології, риторики, етики,

політики і права.

 

Софісти не складали якоїсь єдиної школи і розвивали різні філософські,

політичні і правові погляди.

 

Вже в давнину розрізняли два покоління софістів: старших (Протагор,

Горгій, Продік, Гіппій, Антифонт і ін.) і молодших (Фрасімах, Каллікл,

Лікофрон і ін.) софістів.

 

Необхідно виділити три групи софістів: 1) крупні відомі майстри першої

генерації, зовсім не позбавлені моральних обмежень; 2) так звані

«еристи», тобто сперечальники, що наполягали на формальному аспекті

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] 24 [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ