UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21250
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

равова філософія

софістів, що доводить умовність існуючих у суспільстві моралі та

правопорядку, підривала засади моральності й розхитувала правопорядок. А

їхні логічні докази про відсутність абсолютних заборон і вседозволеність

людини часто приводили їхніх послідовників до невиконання встановлених

законів.

 

Починаючи з III ст. до н.е., коли старогрецькі держави втратили свою

незалежність, в суспільній свідомості відбуваються глибокі зміни. Серед

вільного населення наростають настрої безвихідності і аполітичності,

посилюються релігійні пошуки. Теоретичні дослідження політики в цей

період підміняються моралями індивідуалістичного толку (стоїцизм, школа

Епікура) [56; c.119].

 

 

 

1.2. Основні представники політико-правової школи Софістів

 

 

 

Найбільш відомим серед софістів був Протагор, що народився в Абдерах між

491-481рр. і помер в кінці V ст. до н.е. Подорожуючи по всій Греції, він

кілька разів зупинявся в Афінах, де мав величезний успіх. Його високо

цінували політики (Перикл навіть доручив йому підготовку законопроектів

для нової колонії у Фурії в 444р. до н.е.). «Антілогії» - його основний

твір, про який відомо лише в переказах.

 

Базове положення Протагора аксіоматично: «людина є міра всіх речей в

тому, що вони існують, і в тому, що вони не існують» (принцип

людини-міри). Під мірою Протагор розумів якусь «норму думки», тоді як

під речами - факти і досвід в цілому. Ця знаменита аксіома стала з часом

чимось ніби «Magna charta», великою хартією західного релятивізму.

Насправді, цим принципом Протагор піддав запереченню абсолютний

критерій, що відрізняв буття від небуття, істину від брехні. Критерій -

це тільки людина, індивідуум: «які окремі речі предстають переді мною,

такі вони є для мене, якими перед тобою, такі вони для тебе». Вітер, що

дме, наприклад, теплий або холодний? Відповідь у дусі Протагора повинна

бути таким: «Кому холодно, він холодний, кому ні, теплий». А якщо так,

то ні одне, ні інше не помилкове, все істинно (по-своєму вірно) [6;

c.39].

 

Цей принцип людини-міри заглиблюється в творі «Антілогії», де показано,

що «навколо будь-якої речі є два аргументи, що суперечать один іншому»,

що можливо приводити докази і послідовно їх анулювати, значить, «мова

йде про те, щоб навчити критиці і умінню обговорювати, вести спір,

організувати турнір доводів проти доводів».

 

З цього положення Протагор робив висновки про правомірність і

справедливість демократичного ладу. В зв'язку з цим показова його

інтерпретація міфу про появу людини і виникнення людського

співтовариства. За версією Протагора, дари Прометея (вміння поводитися з

вогнем, залучення до знання і т. ін.) і Зевса («сором і правда», уміння

жити спільно) дісталися всім людям. Тим самим Протагор в принципі

визнавав рівність всіх людей - за їх однаковою причетністю до мудрості,

чеснот і мистецтва державного життя.

 

Положення Протагора про людину як міру всіх речей своїм звеличенням

людини різко розходилося з традиційними уявленнями про значущість саме

божественного, а не людського початку як масштаб і міра. Маючи на увазі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] 26 [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ