UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21221
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

масштаб і міра. Маючи на увазі

ігнорований протагоровським положенням божественний початок, Платон

(Закони) відверто помічає: «Хай у нас мірою всіх речей буде головним

чином бог, набагато більш, ніж будь-яка людина, всупереч твердженню

деяких».

 

Отже йдеться про головний вимір - людський, його суб'єктивність,

плинність усіх речей (за Гераклітом), відносність людських знань. Так

заявила про себе епоха розквіту демократії: не тільки людина для поліса,

але і поліс для людини, про рівність усіх людей.

 

Людина, за Протагором, спочатку відрізнялась від тварин тільки умінням

користатися вогнем. Цьому її навчив Прометей. Але люди не вміли жити

спільно. Тоді боги ввели сором і правду, наділивши ними всіх людей, і

кожний став причетним до справедливості і політики (полісного життя).

Ніяка держава не встоїть, якщо політикою, політичним мистецтвом не

будуть займатись усі її громадяни.

 

Посилаються часто на те, що Протагор вивчав, як можна «аргументом

слабкішим побити сильніший». Але це не означає, що мета полягала в тому,

щоб підім'яти справедливість і правоту беззаконням і неправотою. Він

демонстрував, як технічно і методологічно можна підсилити позиції і

прийти до перемоги, користуючись спочатку слабким аргументом [12;

c.228].

 

Майстерність, яку викладав Протагор, полягала саме в цьому умінні надати

ваги і значення будь-якій точці зору, як і тій, що їй протистоїть. А

успіх його пояснюється тим фактом, що його учні, натреновані в цій

здатності, освоювали все нові можливості в суспільних трибуналах,

асамблеях і політичному житті взагалі.

 

Отже, за Протагором, все відносно: немає абсолютної істини і немає

абсолютних моральних цінностей, благ. Проте, існує щось, що більш

корисно, прийнятніше, а тому доречніше. Мудрець - це той, хто розуміє

корисність відносного, прийнятного і доречного, уміє переконати інших в

цьому і актуалізувати це корисне.

 

Проте, навіть якщо все це так, протагорівський релятивізм має одне

серйозне обмеження. Здавалося б, якщо людина є мірою корисності щодо

істини і брехні, то отже, в якомусь сенсі, корисність виступає як

об'єктивність. Добро і зло повинно б, за Протагором, співвідноситися з

користю і шкідливістю: краще або гірше - це корисно або шкідливіше.

 

Але Протагор не бачить ніякої різниці між релятивізмом і прагматизмом з

тієї причини, що користь на рівні емпіричному виступає завжди тільки в

контексті кореляцій, що робить неможливим визначити корисність інакше як

через суб'єкт, на якого указують як на корисний, через мету, для якої це

корисно, обставини, в яких це корисно, і тому подібно Корисності, отже,

за Протагором, поняття релятивне; втім, філософ не відчував обмеженості

свого розуміння шкоди або користі того або іншого феномена

етико-політичної реальності і вміння переконати в тому інших. Як на

підставі всього цього софіст визнає корисним щось, - про це ми нічого не

знаходимо у Протагора. Для відповіді на це питання необхідно було

заглибитися в суть людини через визначення його природи. Але це вже

стало історичним завданням Сократа.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] 27 [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ