UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21244
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ув вчителем

спору. (Сократ жартівливо називав його «мій маестро»). Пропонована ним

техніка ґрунтувалася на синонімії, тобто розрізненні синонімів і точному

визначенні відтінків смислових значень [28; c.114].

 

Така техніка немало вплинула на методологію Сократа в частині

дослідження того, «що є це?», тобто суть різних речей. У етиці він став

відомий своєю інтерпретацією софістичної доктрини на прикладі знайомого

міфу про Геракла, який на роздоріжжі робить вибір між чеснотою і

пороком, де чеснота інтерпретувалася як відповідний засіб досягнення

дійсної вигоди і справжньої користі.

 

Оригінальне його розуміння богів. За Продіком, боги суть ніщо інше як

«гіпостазірування корисного і вигідного». «Стародавні придумали богів

через перевагу, надмірність, які від них виникали: сонце, місяць,

джерела всіх сил, які впливають на наше життя, як, наприклад, Ніл на

життя єгиптян».

 

Загальним стало ствердження про те, що софісти протиставляли «закон»

«природі». Насправді ми не знаходимо цього ні у Протагора, ні у Горгія,

ні у Продіка, проте, бачимо щось схоже у Гіппія з Еліди і у Антифонта,

діяльність яких доводиться на кінець V ст. до н.е.

 

Гіппій відомий своїми енциклопедичними пізнаннями, а також тим, що

викладав мнемотехніку (мистецтво пам'яті). Серед інших предметів, яким

він навчав, були математика і наука про природу, він вважав при цьому,

що знання про природу незамінне для життєвого досягнення успіху, що в

житті слід керуватися законами природи, а не людськими встановленнями.

 

Природа об’єднує людей, закон же швидше за них роз'єднує. Закон

знецінюється в тій мірі, в якій він протиставиться природі. Народжується

відмінність між правом і законом природи, натуральним і позитивним

правом. Природне вічне, друге - випадкове. Виникає, таким чином, зачин

для подальшої десакралізації людських законів, які потребують

експертизи.

 

Втім, Гіппій робить швидшим позитивні висновки, чим негативні. Він

виявляє, наприклад, що, ґрунтуючись на натуральному праві, немає ніякого

сенсу розділяти громадян одного міста і громадян іншого, а також

дискримінувати громадян усередині одного і того ж міста. З'являється

зовсім нове для греків явище - ідеал космополітизму і егалітаризму [44;

c.206].

 

Софіст Антифонт (бл. 400р. до н. е.) обґрунтовував положення про

рівність всіх людей за природою, посилаючись на те, що у всіх людей -

еллінів і варварів, благородних і простих, - одні і ті ж природні

потреби. Нерівність же людей виникає з людських законів, а не з природи.

«За природою, - говорить Антифонт, - ми всі в усіх відношеннях рівні,

притому (однаково) і варвари, і елліни. (Тут) доречно звернути увагу на

те, що у всіх людей потреби від природи однакові».

 

Розрізняючи закони поліса і веління природи (природне право), Антифонт

віддає явну перевагу природі, бо «багато (розпоряджень, що визнаються)

справедливими згідно із законом, ворожі природі (людини)». Навіть

корисні встановлення закону - суть окови для людської природи, веління ж

природи приносять людині свободу.

 

Антифонт помічає, що таємне порушення законів держави залишається без

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] 31 [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ