UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21263
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і «однаково

виконуються в кожній країні».

 

Фрасимах з Халкедона був одним з найяскравіших і знаменитіших софістів

молодшого покоління. Політика, за Фрасимахом, галузь прояву людських сил

і інтересів, сфера людської, а не божої дії.

 

Реальний критерій практичної політики і принцип владарювання Фрасимах

вбачав у вигоді сильного. Йому належать також слова: «Справедливість -

це те, що притаманне сильному».

 

У кожній державі, пояснював Фрасимах свою думку, влада встановлює закони

на свою користь: демократія - демократичні закони, тиранія - тиранічні і

т.ін. Встановивши подібні закони, влада оголошує їх справедливими.

Володіння владою дає великі переваги. Несправедливість в політичних

відносинах опиняється доцільнішим і вигіднішим за справедливість [54;

c.39].

 

Висміюючи наївний, із його точки зору, підхід Сократа до практичної

політики з етичними мірками, Фрасимах казав: «Справедливість і

справедливе - по суті це чуже благо, це щось, що влаштовує сильного,

правителя, а для підневільного виконавця це чиста шкода, тоді як

несправедливість - навпаки: вона править, чесно кажучи, простакуватими,

а тому і справедливими людьми».

 

Позиція Фрасимаха, як це видно з наведених положень, за своєю сутністю

направлена не на виправдання якийсь однієї певної форми влади

(наприклад, правління рабовласницької знаті) або критику іншої (скажімо,

демократії): адже у всіх формах держави, за його уявленнями, справа йде

однаково і поняття «сильні» однаково характеризує правителів всіх форм.

 

Фрасимах, таким чином, відзначив роль насильства в діяльності держави,

авторитарний характер політики і закону і, крім того, висловив ту думку,

що і в області моральності панують уявлення тих, в чиїх руках

знаходяться сила і державна влада.

 

Етичні основи політики відкидав і софіст Пів Агрігентський, учень

Горгія. Його цікавили перш за все досвід практичної політики, емпірична

реальність державного життя.

 

Оскільки у відносинах між людьми все одно немає справедливості, то

краще, говорив Пів, самому творити несправедливість, реалізовуючи свої

бажання і цілі, чим зазнавати несправедливість від інших.

 

Краще бути тираном, чим його жертвою. І з цих позицій він в принципі

виправдовував свавілля тирана - «свободу робити в місті, що визнаєш

потрібним, - вбивати, відправляти у вигнання - одним словом, поступати,

як тобі надумається».

 

Софіст Каллікл розвивав аристократичну концепцію природного права і

різко критикував позитивні закони і загальноприйняті звичаї. «Здається,

- говорив він, - закони якраз і встановлюють слабосильні, а їх

більшість. Заради себе і власної вигоди встановлюють вони закони,

марнуючи і похвали, і осуд» [54; c.40].

 

Ті, хто складає більшість, тільки за своєю нікчемністю задовольняються

часткою, рівною для всіх. Боячись піднесення сильних і прагнучи їх

залякати, більшість зводить свої погляди в звичай, що вважає

несправедливим й ганебним прагнення піднятися над натовпом.

 

За природою ж, вважав Каллікл, справедливе те, що кращий вище гіршого і

сильнішого вище слабкого.

 

Всюди (серед тварин, людей, держав і народів) природна ознака

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] 33 [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ