UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21101
Скачало542
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ворах грецьких мислителів була розроблена

класифікація форм держави (монархія, аристократія, демократія і ін.), що

увійшла до понятійного апарату сучасної політичної науки.

 

На зміст античних політико-правових концепцій величезний вплив надав

також розвиток етики, затвердження в рабовласницькому суспільстві

індивідуалістичної моралі. Приватновласницькі відносини і рабство

підірвали патріархальні засади громадського життя, які зберігалися в

полісах, протиставили індивідів один одному.

 

Якщо в етико-політичних концепціях Стародавнього Сходу мова йшла про ту

або іншу інтерпретацію громадської моралі, то в античній Греції на

передній план висуваються питання, пов'язані з положенням індивіда в

суспільстві, можливістю морального вибору і суб'єктивною стороною

поведінки людини. Спираючись на ідеї етичної свободи індивіда,

представники демократії розробляли вчення про рівність громадян і

договірне походження закону і держави.

 

Починаючи з III ст. до н.е., коли старогрецькі держави втратили свою

незалежність, в суспільній свідомості відбуваються глибокі зміни. Серед

вільного населення наростають настрої безвихідності і аполітичності,

посилюються релігійні шукання. Теоретичні дослідження політики в цей

період підміняються моралями індивідуалістичного толку (стоїцизм, школа

Епікура) [30; c.20].

 

Рабовласницька демократія досягла розквіту в другій половині V ст. до

н.е., коли економічним і політичним центром старогрецького суспільства

сталі Афіни. У історичній літературі за цим періодом закріпилася назва

“Золоте століття” афінської демократії, або, за іменем одного з її

вождів, “вік Перикла”.

 

Розвиток і розквіт давньогрецьких полісів, особливо афінської

демократії, у другій половині V ст. до н.е. обумовили зростання ролі

політики, попит на знання. Рівень знань, підготовки до державної

діяльності стали критерієм при доборі кандидатів на державні посади. Ці

обставини і стали причиною появи школи софістів. Багато хто із софістів

були видатними просвітителями свого часу, глибокими і сміливими

новаторами в риториці, етиці, логіці, праві, політиці.

 

В центрі уваги софістів знаходилися питання права і політики, моралі,

прийоми доказів і ораторського мистецтва. Інтерес до цих проблем багато

в чому був обумовлений ідеологічними установками демократії: оскільки

знанням відводилася роль критерію при відборі кандидатів на державні

посади, остільки головне місце в навчанні повинна була зайняти

підготовка слухача до політичної діяльності, до виступів в народному

зібранні і суді.

 

Протагор і інші старші софісти підкреслювали мінливий характер

представлень людини. Про один і той же предмет, учив Протагор, може бути

висловлене дві протилежні думки, і жодне з них не буде істиннішим, ніж

інше. Наприклад, хворій людині їжа здасться гіркою, а здоровому –

солодкою і смачною. Вони обидва по-своєму праві. Загальновизнаної істини

і єдиного блага просто не буває.

 

Носієм знань і справедливості є не тільки мудрець, але і кожна окрема

людина. Цю думку Протагор виразив у формулі, яка сприймалася сучасниками

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] 36 [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ