UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21208
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

роста форма

моральної критики привілеїв аристократії і вільних громадян. Було б

помилкою вбачати тут щось більше – засудження рабства, визнання

природних прав людини, рівність всіх людей і т.п. Політичній думці

рабовласницької демократії не були відомі уявлення про загальну

рівність. Не випадкове проголошення рівності еллінів і варварів у

Антифонта є сусідами з висловом, де поняття «варвар» вжите як синонім

людської низькості. Антифонт повторює тут поширені думки про перевагу

грецької культури над варварським світом. «Природна рівність» софістів

зовсім не виключала рабства згідно з «законом або розумовою перевагою».

 

Положення Алкідаманта, процитоване вище, містить не засудження рабства,

а полемічний випад проти аристократичних теорій, в яких рабство

обґрунтовувалося посиланнями на природу.

 

Заперечення варварства і рабства за природою було вигідне перш за все

торговельно-промисловому прошарку, що складався з неповноправних

громадян, метеків (іноземців), вільновідпущеників і ін. Не володіючи

цивільними правами в полісах, вони добивалися для себе привілеїв, що

витікали з «вільного народження», рівності з громадянами і можливості

володіти рабами на «законних» підставах.

 

Уявлення про рабство за встановленням (згідно з «законом») розділялися

широкими колами демократії і складали відмітну особливість виправдання

ними рабства. Проте навіть Антифонт і Лікофрон визнавали і підтримували

існування рабства.

 

Антифонт і Лікофрон підкреслювали, що людські закони можна порушити

безкарно (адже злочинця можуть і не знайти), а ось порушника законів

природи завжди чекає заслужена кара. Основна праця Антифонту називається

«Однодумність», в ньому написано, що людина повинна жити переважно в

державі, при цьому серед громадян повинна існувати однодумність в

розумінні закону. При цьому право є гарантією особистих прав людини, які

закріплюються і охороняються державою, так вважав Лікофрон. Він же

заперечував нерівність людей за природою [32; c.117].

 

Горгій з Леонтії (483-375 до н.е.) відокремлює неписану справедливість

(суть справ, загальний божий закон) від позитивного права, даного

людьми. Горгій активно виступав проти війни, за мир, закликав еллінів

припинити міжусобні війни і спільно боротися проти варварів.

Найзнаменитіший учень Горгія - Ісократ. Про Горгія стало відомо з

діалогу Платона «Горгій».

 

Гіппій (460-400 до н.е.) з Еліди. Гіппій особливо різко протиставляв

природу (фюсіс) юридичному закону (номос). Закони природи - дійсне,

природне право. Всі люди рівні між собою за природою, а не згідно із

законом, підкреслював Гіппій. Природне право є справедливістю,

позитивним законом, даним державою, суперечить їй, оскільки встановлює

штучні вимоги. Позитивний закон суперечить людській природі, він

позбавлений властивості необхідності, оскільки постійно змінюється. На

відміну від позитивних, природні закони, на думку Гіппія (що в корені

суперечить Протагору) однаково виконуються в будь-якій країні.

 

Антифонт (близько 400 до н.е.) і Лікофрон (який, мабуть, був сучасником

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] 39 [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ