UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21184
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

наукове пояснення походженню суспільства, держави, природи

влади і політики. Протагор, Лікофрон трактують походження «взаємного

союзу» як результат угоди для захисту особистих прав, прагнення людей до

миру і благозаконня. Політика, за Фрасімахом, сфера прояву людських сил

і інтересів, сфера людських, а не божественних діянь. Реальний критерій

практичної політики і принцип володарювання Фрасімах бачив у вигоді

найсильнішого: «справедливість, стверджую я, це те, що притаманне

найсильнішому». У кожній державі, розвивав він свою думку, влада

встановлює закони на свою користь: демократія - демократичні закони,

тиранія - тиранічні і т.д. Установивши подібні закони, влада оголошує їх

справедливими. Володіння владою дає великі переваги. Несправедливість у

політичних відносинах виявляється доцільніше і вигідніше справедливості.

Він картав роль насильства в діяльності держави, авторитарний характер

політики і законів [43; c.82].

 

З ним не погоджувався Каллікл. «По-моєму, - говорив він, - закони саме і

встановлюють слабосильні, а їх більшість. Заради себе і власної вигоди

установлюють вони закони...» [45; c.38]. Він був прихильником

аристократичного правління. За природою, стверджував Каллікл,

справедливо те, що кращий вище гіршого і сильний вище слабкого. У цьому

він бачив «природну ознаку справедливості» і з позиції такого розуміння

природного права критикував демократичні закони, їх принцип

рівноправності громадян.

 

Софісти були першими справжніми теоретиками права, держави, політики.

Ідеї софістів отримали друге народження і знов почали розроблятися в

Новий час.

 

У першій половині IV ст. до н.е. софістика як рух переважно прихильників

демократії вироджується. Викладацька діяльність софістів все більше

обмежувалася сферою риторики (мистецтва красномовства), теорії доказів,

логіки. Можливістю такого навчання не забула скористатися аристократія.

Серед молодших софістів були тому представники і демократії (Алкідамант,

Лікофрон), і аристократичного табору (Каллікл).

 

Під впливом критики з боку ідейних супротивників, в першу чергу Платона

і Аристотеля, термін «софістика» набуває значення уявної, поверхневої

філософії і з часом стає ім'ям призивним для визначення всякого роду

словесних і логічних передержок.

 

Розробку політико-правових ідей демократії в IV ст. до н.е. продовжили

оратори на чолі з Демосфеном. У своїх промовах вони підкреслювали

рівність громадян, непорушність закону як гаранта цивільних прав,

захищали права власників на своє майно, вказуючи на позитивну роль

багатства в державному житті, доводили переваги демократичного ладу в

порівнянні з іншими формами держави, а також закликали до об'єднання

грецьких полісів під владою Афін [41; c.219].

 

Таким чином, софісти внесли істотний вклад у теоретичну розробку проблем

держави, права, політики, у політичне і правове виховання громадян

грецьких полісів.

 

Ідейна спадщина старогрецької демократії послужила одним з джерел

політико-правових концепцій Нового часу.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Рабовласницька демократія досягла розквіту в другій половині V ст. до

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] 45 [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ