UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21207
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

досягла розквіту в другій половині V ст. до

н.е., коли економічним і політичним центром старогрецького суспільства

сталі Афіни. У історичній літературі за цим періодом закріпилася назва

«Золоте століття» афінській демократії, або, по імені одного з її

вождів, «вік Перикла».

 

Розвиток і розквіт давньогрецьких полісів, особливо афінської

демократії, у другій половині V ст. до н.е. обумовили зростання ролі

політики, попит на знання. Рівень знань, підготовки до державної

діяльності стали критерієм при доборі кандидатів на державні посади. Ці

обставини і стали причиною появи школи софістів - платних учителів

мудрості, що готували слухачів до політичної діяльності, вчили умінню

керувати приватними і загальними справами, виступати в Народних зборах,

суді, прийомам доказів і ораторського мистецтва. Багато хто із софістів

були видатними просвітителями свого часу, глибокими і сміливими

новаторами в риториці, етиці, логіці, праві, політиці.

 

«Софіст» - цей термін, сам по собі позитивний, «мудрий», що означає,

досвідчений, експерт знання, почав уживатися як негативний, особливо, в

контексті полеміки Платона і Аристотеля.

 

Деякі, як Сократ, вважали знання софістів поверхневими і неефективними,

бо у них була відсутня безкорислива мета пошуку істини як такого,

замість якої позначилася мета наживи. Платон підкреслював особливу

небезпеку ідей софістів з моральної точки зору, крім їх теоретичної

неспроможності.

 

В центрі уваги софістів знаходилися питання права і політики, моралі,

прийоми доказів і ораторського мистецтва. Інтерес до цих проблем багато

в чому був обумовлений ідеологічними установками демократії: оскільки

знанням відводилася роль критерію при відборі кандидатів на державні

посади, остільки головне місце в навчанні повинна була зайняти

підготовка слухача до політичної діяльності, до виступів в народному

зібранні і суді.

 

Впродовж тривалого часу історики філософії беззастережно приймали оцінку

Платона і Аристотеля, критикуючи в цілому рух софістів, визначаючи його

як занепад грецької думки.

 

Лише наш час зробив можливою переоцінку історичної ролі софістів на

основі систематичного перегляду всіх упереджень, і можна погодитися з

В.Джегером, (W.Jaeger) що «Софісти - це феномен такий же необхідний, як

Сократ і Платон, останні без перших немислимі».

 

Насправді, софісти зробили справжню революцію, змістивши філософську

рефлексію з проблематики фізису і космосу на проблему людини і її життя

як члена суспільства.

 

Стараннями софістів античний світогляд був переорієнтований з пізнання

навколишнього світу (космосу) на внутрішні проблеми полісу, тобто

пов'язані з людиною, гуманітарні проблеми.

 

Домінантні теми софістики - етика, політика, риторика, мистецтво, мова,

релігія, виховання, тобто все те, що нині зветься культурою. Саме тому з

точністю можна стверджувати, що софісти - засновники гуманістичного

періоду в античній філософії.

 

Цей поворот у філософії може бути пояснений причинами двох порядків. З

одного боку, як ми бачили, філософія фізису в своєму розвитку вичерпала

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] 46 [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ