UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21225
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ння

встановлювалася демократія. При верховенстві ради (геруссія в Спарті,

сенат в Римі) – аристократія (влада кращих) або олігархія (влада

небагато). Верховенство посадових осіб зазвичай виражалося у формі

монархії у вигляді царської влади (монархія, заснована на згоді) або

тиранія (монархія, заснована на насильстві) [42; c.312].

 

Але у будь-якому випадку номінальним верховним авторитетом володіли

збори як носій цивільного суверенітету. Вони здійснювали його або самі,

як при демократії, або передовіряли іншим органам, задовольняючись лише

формальним схваленням їх рішень, як це було в Спарті. Спартіати

висловлювали свою думку гучністю крику: якщо ж вони не задовольняли

посадових осіб, збори просто розпускали до наступного разу. Але без

схвалення зборів рішення не вважалося дійсним. З цієї причини багато

вчених вважають, що в полісному ладі була закладена тенденція до

демократії, хоча вона і не скрізь реалізовувалася. На практиці ж справа

йшла складніше. Грецькі мислителі (Платон, Аристотель, Полібій і ін.)

найбільш оптимальною політичною формою вважали змішаний лад, заснований

на компромісі між народною масою (демократія) і кращими людьми

(аристократія), інтереси яких виражав одноосібний правитель (монархія).

Аристотель називав таку форму – політія. Полібій вважав, що найбільш

наближеним до такого роду соціально-політичного ідеалом був

республіканський лад римлян, в якому демократичний елемент воплотився в

коміціях, аристократичний, – в сенаті, а монархічний – в консульському

магістраті [1; c.53].

 

Такий погляд був обумовлений історичним розвитком античної цивільної

общини. Рівність громадян, політичною формою якої була демократія,

прийшла на зміну архаїчному суспільству, в якому панувала родова

аристократія. У свою чергу, суспільний лад класичної епохи античного

громадянства, який доводився в Греції на V в. до н.е., а в Римі на II-I

ст. до н.е., було змінений суспільством, в якому у влади встали крупні

приватні власники (олігархи). Тому рівність громадян в античності була

пануючим соціальним принципом, а реально в античному громадянстві завжди

існували аристократи і багачі, які грали чималу роль в політичному

житті. Навіть такі захисники інтересів простого народу (демосу і

плебсу), як Перикл в Афінах або брати Гракхи в Римі, були аристократами

за походженням. Краще виховання, освіта, наявність коштів, дозвілля і

збереження архаїчних корпоративних інститутів (патронат-клієнтелла в

Римі, гетерії в Греції) дозволяли представникам аристократії домінувати

в політичному житті при будь-якій формі політичного ладу. Не випадково,

не дивлячись на найбільш розроблену практику народних зібрань в Римі,

представлених трьома видами коміцій, – куріатними, центуріатними і

трибутними, римська республіка фактично управлялася

нобілями-аристократами [52; c.165].

 

Такому положенню сприяв двоєдиний характер античної форми власності. На

практиці цивільний колектив міг давати великий простір розвитку

приватної власності і ініціативи. Вони створювали не тільки сприятливі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ