UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкола софістів: уявлення про державу і право
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21192
Скачало544
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ві

умови для розвитку економіки, але і кращі передумови для демократії.

Громадяни – індивідуальні власники були зацікавленіші в участі в

суспільному управлінні. Там же, де акцент робився на контролі

суспільства за власністю (як, наприклад, в Спарті, де приватна власність

була взагалі скасована), потенції економічного розвитку скорочувалися.

Одночасне суспільство набувало застійної, архаїчної зовнішності, а в

політичному житті панувала традиційна аристократія, яка здійснювала

контроль за суспільними ресурсами. Громадяни, не володіючи економічною

самостійністю, не були зацікавлені і в особистій участі в управлінні.

 

Особливістю античного політичного ладу була невідокремленість державного

апарату управління від суспільства. Не існувало особливого класу

управлінців, фахівців-адміністраторів. Найважливіші функції управління

виконували самі громадяни, зазвичай на виборній основі. Це мало свої

плюси і мінуси. Лише порівняно нечисленний колектив міг дозволити собі

обходитися такою організацією управління, що в принципі заперечувало

необхідність спеціалізації в цій справі. Але це створювало уявлення про

суспільне життя як загальну турботу, загальну справу (римське слово

«республіка» буквально означає загальну справу), породжувало ідеологію

злитої згуртованості громадян з колективом. Проте, оскільки виборні

посади (магістрати) не оплачувалися, реальну участь в управлінні могли

дозволити собі досить заможні люди. Це підвищувало роль аристократії,

представники якої через свій історичний статус суспільної еліти були

підготовленіші до того, щоб вести за собою маси [50; c.287].

 

Повноцінна участь в політичному житті всіх громадян, тобто демократія,

була порівняльно дорогою установою. Тому далеко не всі поліси могли

дозволити собі повний її розвиток, відволікаючи громадян-селян від

господарських турбот. Лише унікальна ситуація в Афінах, яка висунула їх

в результаті перемоги над ксерксом і політики Фемістокла на роль

політичного лідера всієї Еллади, дозволила їм використовувати на свої

внутрішні потреби гроші своїх союзників. Перенесення в 454р. до н.е.

казни Делосського морського союзу до Афін був таким же закономірним,

наскільки і корисним для афінян явищем. За рахунок союзників Перикл ввів

роздачу грошей на відвідини театру (теорікон), набував хліба для

громадян, відбудовував Акрополь, даючи можливість городянам запрацювати

на будівництві, оплачував виконання посад. Пізніше в Афінах навіть була

введена оплата відвідин народних зібрань. Іншими словами, демократія для

афінських громадян мала і оборотну сторону у вигляді їх колективного

тиранії або диктатури над сотнями полісів, які були афінськими

союзниками і неодноразово прагнули порвати з ними [3; c.79].

 

Так само і розвиток політичної активності римських громадян на коміціях

і зібраннях оплачувався експлуатацією ними їх італійських союзників і

повністю позбавлених яких би то не було політичних прав жителів

провінцій за межами Італії, а так само за рахунок грабежу завойовуваних

народів.

 

Проте майже всі форми управління в античних державах забезпечували своїм

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ