UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШлюбний договір
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13983
Скачало769
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сті на майно, що буде набуте за

час шлюбу, а також передбачати умови поділу спільного майна у разі

розірвання шлюбу.

 

3. Ромовська свого часу зазначала, що відступ від рівності часток є

основним елементом шлюбного договору і що проект СК прямо передбачає

можливість порушення принципу рівності у майні, набутому за час шлюбу.

Однак це положення прямо не передбачене ч. З ст. 97 СК, хоча вона й не

відкидає можливості зазначеного відступу. Л. Пчелінцева підкреслює, що

дружина і чоловік можуть передбачити у шлюбному договорі положення про

те, що розмір їх часток у праві спільної часткової власності на набуте

за час шлюбу майно буде нерівним. Цієї ж думки дотримується й О. Дзера.

Водночас О. Дзера і Т. Ариванюк стверджують, що згода одного з подружжя

на одержання у період шлюбу меншої частки майна або повна відмова від

неї з юридичної точки зору означає відмову особи від набуття нею

суб'єктивних цивільних прав, що суперечить основоположним принципам

конституційного та сімейного права. На їх погляд, право на власність є

елементом конституційного статусу людини, воно не може відчужуватися,

обмежуватися, відбиратися тощо.

 

З наведеним положенням не можна погодитись. Згода одного з подружжя на

одержання меншої частки майна, набутого за час шлюбу, або повна відмова

від неї не є відмовою від набуття суб'єктивних цивільних прав. У таких

випадках він відмовляється від свого суб'єктивного права власності на

частку у спільному майні або дає згоду на зменшення своєї частки у праві

власності на спільне майно, тобто розпоряджається зазначеним правом, а

не відмовляється від набуття суб'єктивних цивільних прав.

 

Більшість суб'єктивних цивільних прав, як зазначають деякі автори,

відчужуються і передаються. Якщо у шлюбному договорі передбачено, що у

подружжя виникає право спільної часткової власності на набуте ними за

час шлюбу майно, кожен із них має право на оплатне чи безоплатне

відчуження належної йому частки у праві власності на спільне майно (ст.

361 ЦК).

 

Отже, кожен із подружжя має право розпоряджатися належною йому часткою у

праві спільної часткової власності, а також може дати згоду на одержання

меншої частки майна, набутого за час шлюбу, або відмовитися від неї.

Така згода або відмова дійсні, якщо вони відображають справжнє

волевиявлення того з подружжя, хто їх дав. Це не суперечить моральним

засадам суспільства і не ставить одного з подружжя у надзвичайно

невигідне матеріальне становище, якщо він достатньо матеріально

забезпечений. Стаття 347 ЦК прямо передбачає можливість особи

відмовитись від права власності на належне їй майно.

 

Якщо після укладення шлюбу один із подружжя вселяється у житлове

приміщення, яке належить другому з них, сторони у шлюбному договорі

можуть домовитися про порядок користування ним. Житло може належати

одному з подружжя на підставі права власності або на умовах договору

житлового найму. Можуть бути передбачені умови звільнення житлового

приміщення у разі розірвання шлюбу тим з подружжя, хто вселився в нього,

з виплатою грошової компенсації або без неї.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ