UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридична особа як суб’єкт цивільного права. Поняття створення та припинення юридичної особи
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось19908
Скачало832
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

титуту реорганізації

була істотна економія коштів та часу, яких потребували б ліквідація

одних юридичних осіб та створення на базі їхнього майна інших. Завдяки

інституту реорганізації також вдалося суттєво підвищити стабільність

господарського обороту, одночасно забезпечивши організаційну гнучкість

для юридичних осіб — його учасників. Отже, реорганізація — правовий

механізм, що дозволяє зробити необхідні юридичні зміни у структурі

капіталу (майна) юридичної особи, мінімізуючи негативний вплив таких

змін на її виробничу діяльність та відносини з кредиторами. Саме

наведені очевидні переваги швидко проклали дорогу концепції

реорганізації до законодавства багатьох країн. Однак кожна з них пройшла

свій шлях розвитку законодавства про реорганізацію, яке, крім

національних особливостей, чітко відбиває ступінь економічного розвитку

країни. На етапі створення спільного ринку з цією проблемою стикнулися і

європейські країни — члени Європейського Економічного Співтовариства.

Деякі вчені висловлюють думку, що при формулюванні даних норм

законодавець припускається ряду помилок. Так, на думку А.Єфименко

фактично ЦК України залишає поза регулюванням юридичних осіб, які беруть

участь у реорганізації, але не припиняються (випадки виділення та

приєднання).[16, с. 78]

 

Також слід зауважити, що Господарський кодекс України (далі – ГК

України) поряд із ліквідацією встановлює і можливість реорганізації

суб’єктів господарювання. Таким чином, ГК України залишається на старих,

радянських позиціях у вирішенні даного питання.

 

Надання кредиторам права вимагати дострокового виконання зобов'язань та

ще й відшкодування збитків ставить під сумнів практичний сенс здійснення

реорганізації (надто вже витратною вона може виявитись). Жодна юридична

особа не зможе точно спрогнозувати, скільки саме кредиторів звернеться

до неї з вимогою про дострокове припинення чи виконання зобов'язань і в

яку суму вони оцінять свої збитки. Будь-які угоди між боржником та

кредитором щодо взяття на себе кредитором зобов'язання не користуватися

своїм правом на отримання дострокового виконання будуть нікчемними,

оскільки кредитор не може бути на підставі угоди позбавлений права,

встановленого імперативною нормою цивільного кодексу.[15, с. 183] Отже,

реорганізація, з огляду на існування такої норми, обіцяє стати актом,

який вимагатиме від юридичної особи (її учасників) відчайдушної

сміливості, адже, приймаючи рішення про здійснення реорганізації, вони

не зможуть бути впевненими стосовно наслідків, до яких призведе дане

рішення. Вирішуючи питання щодо правонаступництва у випадку припинення,

А. Єфименко пропонує встановити додаткові відповідальність новоутворених

суб’єктів за боргами попереднього суб’єкта з метою уникнення

використання припинення юридичних осіб як способу уникнення оплати

боргів. [16, с. 79]

 

Таким чином, істотною ознакою, за якою ліквідація відрізняється від

інших форм припинення юридичних осіб є відсутність будь-якого

правонаступництва. Спільним моментом є те, що юридична особа перестає

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ