UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридичний факт
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17051
Скачало595
Опис
Студентська робота. Безкоштовна. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

- писав І. А. Покровський, - для свого

здійснення в житті він має потребу в живому посереднику, що застосує

його до конкретних випадків. Таким посередником є суд".

 

Застосування права є однієї з форм реалізації права, причому особою його

формою. Значення застосування права настільки велике в житті права, що

багато вчених виділяють цю форму реалізації права в самостійну, думаючи,

що правозастосування, як і правотворчість - це два особливих напрямки

функціонування правової системи. Відповідно розрізняють правозастосовні

й правотворчі акти.

 

При теоретичному осмисленні правозастосовних і правотворчих актів, на

думку С. С. Алексєєва, особливої уваги заслуговує те, що співвідношення

понять "рішення юридичної справи", "індивідуальне державно-владне

приписання", "акт застосування" загалом, аналогічно співвідношенню

понять "правотворче рішення", "юридична норма" й "нормативний юридичний

акт". Характер залежності усередині кожної із двох груп практично

однаковий. І зв'язано це з тим, що в обох випадках перед нами вираження

активної державної діяльності в сфері правового регулювання,

спрямованої, зокрема, на правове (в одному випадку - нормативне, а в

іншому - індивідуальне) регулювання суспільних відносин й об'єктивованої

в праві як конституційному утворенні. При цьому, говорячи про

правозастосовні акти, необхідно звернути увагу на значеннєві

розходження, які існують між поняттями "рішення юридичної справи",

"індивідуальне державно-владне приписання" й "акт застосування". Перше з

них охоплює завершальну правозастосовну дію, друге вказує на результат

правозастосування, а третє - виражає результат рішення юридичної справи,

розглянутий у єдності з його зовнішньою, документальною формою, тобто є

актом-документом".

 

Як відомо, включивши судове рішення в перелік підстав, що впливають на

динаміку цивільних правовідносин, законодавець тим самим дозволив

суперечку про те, чи може судове рішення розглядатися як юридичний факт.

 

Аналіз арбітражно-процесуального й цивільно-процесуального законодавства

дозволяє затверджувати, що зазначений термін вживається у двох

значеннях: по-перше, судове рішення розглядається як підсумкова дія

всього судового розгляду; по-друге, саме так іменуються документи

судової інстанції, які фіксують результат дозволу суперечки.

 

Потреба в судовому рішенні виникає у зв'язку із суперечкою, перешкодою в

здійсненні права. Внаслідок чого створюється невизначеність в існуванні

або в змісті правовідносини. Перш ніж примусово здійснити право,

необхідно усунути цю невизначеність, що можливо тільки за допомогою

обов'язкового судження суду про те, чи існують правовідносини (право,

обов'язок), що служить предметом суперечки, а якщо існує, то, яке його

дійсний зміст.

 

Цивільне судочинство прийняте розглядати як особливий різновид державної

діяльності. Воно здійснюється тільки судом за правилами цивільного

процесуального права і направлене на усунення перешкод у здійсненні

суб'єктивних прав, на ліквідацію порушень, на усунення зловживанням

правом, на примус до виконання обов'язків. Все перераховане здійснюється

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ