UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Національно-визвольний рух в Індії
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось11414
Скачало375
Опис
Дану роботу з історії можна скачати безкоштовно
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Національно – визвольний рух в Індії

 

Виконав: Шарма

Адітье

 

10 – Б клас

 

 

 

 

 

Індія в період першого революційного натиску и утворення масових

політичних організацій (1918 – 1927рр.)

 

 

 

Посилене пограбування Індії Англією під час першої світової війни

тяжко відобразилося на становищі робітників міста і села. Єкономічне

становище ще більш ускладнилося після двох не врожайних років(1919 і

1921). Підйом національно-визвольного руху почався в 1918 р. з виступів

робочого класу в Бомбеї, Мадрасі, Канпурі. Під час виступів почались

виникати профспілки. Перша профспілка виникла у Мадрасі у 1918 р.В

Ахмадабаді під керівництвом М.К. Ганді біла утворена Асоціація

робітників - текстильників. Лютнева революція в Росії вразила

індійських націоналістів та надихнула їх на посилення визвольної

боротьби. В аллахабадській газеті від 24 березня 1917р підкреслювалось,

що Російська революція підтвердила, що немає в світі сили, яку б не

переміг націоналізм. Сільське населення дізналося про революцію в Росії

від демобілізованих солдат, що повернулись з Європи. Ще в березні 1919

р. в більшості міст Пенджаба почалися антианглійські мітінги і

демонстрації. Після цього в деяких крупних центрах провінції - в

Лахорі , Гуджранвалі хартали та мітинги переросли у збройний протест, в

якому приймали участь робітники зокрема залізничники. Колоніальні власті

в Пенджабіна чолі з губернатором О`Двайером і командуючим військами

Дайером прийняли рішення про жорстоке придушення повстання. Для цього ще

9 квітня в Пенджаб були викликані військові загони. 13 квітня на

головному майдані в Амрітсарі було вбито 1 тис. і поранено 2 тис.

беззахисних демонстрантів.

 

В 1920-1921рр. відбувалося подальше зростання страйків, в ці роки вже

бастувало близько 500тис.чол. В боротьбу почали втягуватись найбільш

відсталі загони робітничого класу – плантаційні робітники. В травні

1921р. На чайних плантаціях Ассама відбувся грандіозний страйк 12 тис.

робітників, які покинули плантації.

 

В Бомбеї 1920 р. Було прийнято рішення про заснування Всеіндійського

конгресу профспілок (ВІКП), а також у 1920 р. був прийнятий статут про

перетворення Конгресу в масову політичну організацію .Утворення ВІКП

призвело до ще більшого розповсюдження страйкової боротьби: якщо в 1919

р. було 19 забастовок то у 1920 р. – 200,а у 1921р. – 400.

 

На зміну першому революційному натиску 1918 – 1922рр. прийшов період

тимчасового затишшя, який тривав до 1927р.

 

Період з 1917 -1921рр. являвся свого роду підготовчим етапом

комуністичного руху в Індії. Марксистські групи виникали в крупних

промислових центрах. Після повернення Шаукат усмани з Москви у 1922 р.

,він утворив групу комуністів у Бенаресе. Одночасно з ним почала

працювати комуністична група в Лахорі на чолі з Гулямом Хусейном. На

протязі 1923 – 1925 рр. виникло ще більше марксистських груп в тому

числі і у великих промислових центрах таких як Канпур і Карачі. Вумовах

жорстокого колоніального режиму діяльність індійських комуністів була в

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ